Прохання
Якщо ти йдеш кудись в бурхливу ніч зимову
то відчуваєш, що жінка – це тенети любові,
в той час, як хтось, під час усіх ночей,
прагне з'єднати тріску із дуба Додони
з тріскою з хреста Ісуса Христа,
а потім терзається тривогою,
яка посилюється тягарем очікування
набагато вищої тривоги.
Помоліться за нього!
_________________
В цьому вірші автор порівнює долю давньогрецьких оракулів і долю християнських пророків, які намагаються донести людям смисл життя…
Навіть вбивця
Цього я не хотів тобі казати. Але,
коли воно вже є, то значить і було,
і не кажи, що я чекаю, коли з нього
зробиться омана потім,
хтива та пожадлива…
Все це – не мрія і не сон,
це буде просто небуття, ніщо…
Адже навіть і вбивця ревнивий,
щоб вбити кращого вбивцю,
з'єднується з третім убивцею,
котрий навряд чи перевершує його…
_________________
Поети часто мусять "вбивати", тобто критикувати та засуджувати те, що заважає розвиватися суспільству…
Сльоза
Хто ти є, сльоза,
та, що хоче уникнути болю,
бути сльозою без болю,
Якщо короткий біль, що є у житті,
не влаштовує тебе, сльоза,
як на тебе подивиться вічність?
_________________
Без страждань (болю, сліз) не буває досконалості в нашому недосконалому світі...
Кочівниці
Це – пустеля… Тут імпотенти говорили
про цнотливість, яку мають повії
і це – поширений спосіб чорних ротів,
які тільки і вміють, що бути
схожими на отруйних змій…
Штучно викликана діяльність демонів
змішала слова зі слиною, а волосся жінок –
з бородами місцевих кочівників,
а потім, хоча і з натяком на сором'язливість
був знищений і їхній майбутній взірець…
_________________
Міщанство більшості сучасних людей, їхня заздрість та зацикленість на матеріальному формує майбутнє життя…
Під дощем
Коли я був з тобою вчора, з дівчиною ще,
і ми стояли під вербою, стояли під дощем,
що сипав нам письмовий іспит тіней та
усний іспит вітру, я не хотів, цілуючи тебе,
йти до ворожки долю випробовувати,
і не хотів тебе спитати, як сказати
"люблю тебе", коли усе це я промовив…
Ти теж могла мені сказати, що в той час
було затемнення свідомості у нас,
по-іншому не можна це назвати…
_________________
Кохання двох – це окремий світ, який здатен змінити долю…
Впевнені
Можливо, ти і згадаєш…
Бо все було – тимчасово,
і невідомим способом, одним із трьох...
Можливо, ти порівняєш…
Бо самолюбство, твоє і моє,
не веде, як у дзеркальному образі,
від сумнівів до впевненості…
Можливо, ти все ще боїшся
натхнення, що стало спокусою,
тому що ревнощі пишеш
пальцем, мокрим від жінок…
Можливо… Але ми впевнені, що ми обоє,
дуже далекі один від одного,
бо у прийомі нам – було відмовлено…
_________________
Розмова автора з результатом своєї творчості, який часто не зрозумілий іншим…
Як довго
Сонце враховуємо в голові
або тисячогранник місяця,
подвоєний розталим снігом –
вони ще існують в просторі часу,
а отже, існують навіть для нас…
Як довго? Як довго життя
втомилося від попереднього,
як довго існує смерть,
повертаючись знову до смерті,
як довго існує безсмертя,
затримане у небуттях?
_________________
Вічні питання про життя, смерть, безсмертя…
Голос
Йшов ти колись після дощу лісом,
низьким лісом, для початківців,
самотній, розбитий, безпорадний,
коли раптом чийсь голос тобі сказав:
"Здається, те, що мало бути таємницею,
і не залишилося нею,
знищило всі бажання, окрім незнання,
що буде потім… Можливо, це наче –
ніби закоханий, що не бажає знати,
що він теж – коханий… І це лише
труднощі шляху, по якому ти йдеш…"
_________________
Внутрішній голос – це голос нашої душі, який підказує, що легкого шляху в житті не буває…
Надія?
Яка ніч, хоча тільки по голосу нам знайома,
а голос – знайомий нам тільки по сонцю!
Аби не впало листя там, де вже опало,
квітка каже: Аж до сьогоднішнього дня.
А плід каже: Від сьогоднішнього дня…
_________________
Надія породжує мрію, а мрія спонукає до творчості, до її результатів (плодів).
В повній тиші
Скільки разів звертались до жінки,
стільки ж разів зверталися до діви,
але що жінка і що діва перед лицем того,
хто йде на смерть добровільно?..
Чому ж ти, зло, заховане в серці святого,
чому ж ти, сльозо, відмовляєшся
втамувати його страждання?
Подвоївшись, ви оживаєте в убивцях
і показуєте, чим є невинно вбите зло,
і чим є сльоза на мертвому лику святого…
_________________
Ісус Христос був людиною, і його людське серце страждало та злилось від тієї несправедливості, що творили люди…
Гудіння греблі
Закоханість – це наче з багатьох мрій
ти вступаєш до єдиного життя.
Життєдайність – це наче з усього,
що було початком надії на кінець пекла,
ти мусиш повертатися на початок пекла.
Смертність – це наче безмежна печаль,
що ти не можеш терпіти цей біль і надалі…
_________________
Життя на землі – є вічна боротьба з недоскналістю, а нагорода за труднощі – це радість кохання…
Елегія
В гаї, яри, чагарники
повипадало стільки снігу, що шлях знайти
так само неможливо, як і коня в жнива,
навіть коли і переплатиш ти грошима…
Щоб вітер затримався в горах
й не скоїв нічого лихого,
спускається він додолу вдихнути морозу ковток…
Блукаючі пагорби – наче в тумані,
настільки знайомі, що вже виглядають
купками гною… і село не здається
таким вже й глухим… Та раптом
якийсь чоловік промовить:
"Ніколи не бачив я квіти в колодязі!"
А дитина його – прошепоче:
"Якщо я вже тут – така моя доля".
_________________
Будь-яка людська цивілізація починається з первозданної природи, тобто з Божественних основ…
Запитання
Це тут ця стіна, стіна вікова!
І стоїть вона тут абсолютно сама,
тому ти не повинен повторювати,
щоб вона почала заперечувати
та зрікатись раніше запрошених!
Це тільки ти, хоча вже й старий,
вразив її своїм запитанням –
до якої міри є вільним диявол…
_________________
Згадуючи загальнолюдські цінності, ми завжди дивуємось свободі вибору, яку Бог дав усім, в тому числі і дияволу…
Partus labyrinthis
(Породження лабіринту)
Твоє самолюбство – подібне моєму,
але цього – недостатньо,
щоб була у нас впевненість взаємна,
бо насправді порівняння – неможливі,
бо у кожного – своя таємниця.
Ми шкодимо собі тим, що приховуємо…
_________________
В кожної людини себелюбство проявляється по-різному, бо душа кожної людини – це своєрідний лабіринт…
Єва
Джанкарлу Вігореллі
Жінку, справжню жінку, а також її образ
оголеною… Сучасну жінку в одному місці,
але одночасно в усіх часах
і, звичайно, її образ – ідеальний....
Жінку, зі щирим голосом і природним ім'ям,
жінку, природну в часі і невільницю вічності,
жінку, з її таємницею, але відкритою –
і саме таку жінку, з її любов'ю до життя,
і саме таку любов ми часто втрачаємо
з початком насолод кохання!
_________________
Фізичне кохання не повинно відкидати духовний аспект, бо саме духовне єднання приносить закоханим найбільшу насолоду.
Інша стіна
Це – стіна… Стіна, світло якої
відлунює безлюдним кроком
світло повного місяця. Вогонь,
обманутий її уникненням, згасає.
Бо він, як виняток, він – випадає.
А проте, як радо ти на неї спираєшся,
бо вона не з якогось каміння зведена,
а лише з каміння твого майбуття!
_________________
Стіна загальнолюдських цінностей визначає майбутнє життя людей, було б тільки бажання опиратися на цю стіну!..
Безодня безодні ІІІ
Нічого доброго немає в тих, хто одягнутий
у одяг мертвих… А проте, це – вдаряє
палаючим факелом у вікно жіночої лазні.
І тим болючіше зростає те,
що було втрачено назавжди.
Навіть у мертвих хтивість росте,
крокуючи від пекла до пекла...
_________________
Безодня людського невігластва та хтивості поглинає живих та перетворює їх на мертві душі…
Покаяння
Ні, ні, це не ти, коли твій час
доходить до світу дорослих,
до часу ночі незайманості…
Ні, ні, це не я, який хоче
увійти до двох будинків
одночасно…
Звісно, можливо, ми обоє
спочатку – наче в пилюці,
а потім – наче в багнюці…
_________________
Покаяння передбачає очищення від бруду та прагнення до світлішого життя…
Invocat in voce
(закликає голосом)
І це справді ти, наче час у часі?
І це справді ти, що іде вже спати,
наче сон, що йде перед спанням?
Нічого про те не знаю… Це просто буря,
що зірвала шубу із плечей хмари
і тепер вона оголена… І блискавка є,
щоб в бажаннях були і страждання,
а також для того, щоб в уяві постало
відображення… І все це – одночасно…
_________________
Латинським вираз "Abyssus abyssum invocat in voce cataractarum tuarum" означає "Безодня безодню закликає голосом водопадів своїх". Пізнати складність світу – непросто, але процес пізнання – по-своєму прекрасний…
Тренування
Адам був раніше Єви, але це її пізніше
було першим для її статі,
тому діву ти можеш так само кинути,
як і жінку ти часто покидаєш.
Дерев є більше, ніж дерева одного,
але плід життя більший від плодів саду;
тому час злітає так нагло і раптово,
але потім з годинника падає додолу…
_________________
Риторична полеміка про суть земного життя, яке дає жінка…
Блискітки
Що чоловік єдиний, а жінка – частинами,
показує незліченна кількість блискіток
від ящірки до ящіркоподібних
при благодатному сонячному світлі…
І як далеко сягає наше співчуття,
коли ми обманюємо себе ради того,
ради кого ми і страждаємо,
показує нам наша спільна жага…
_________________
Блискітки – це прагнення до матеріального багатства, до міщанської моди…
Старіння
Це той залишок шляху перед тобою,
в якому дерева – не заважають,
а лише готують тебе до кущів та трав.
І це вже – старіння,
яке нікуди не зникає,
бо воно залежить від залишку життя.
О чорний одяг, о білий саван,
якого кольору буває небуття,
коли намальоване на картині
ми бачимо і в душі її творця?
________________
Старіння творця – це зрілість його душі, яка переходить у вищу стадію існування – Вічність…
Мамо
Мамо, ти й досі в мені помиляєшся,
і саме там, де найбільше болить!
Сльоза, ти й досі така ж молода
чи ти старієш в процесі старіння?
Світ не можна побачити.