Біблія

Сторінка 50 з 319

Кожен, хто вбив когось, і кожен, хто доторкався трупа, очистіться дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.

20 І ви очистите одяг, і кожну шкіряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кожну дерев'яну річ".

21 І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: "Оце постанова Закону, що Господь наказав був Мойсеєві:

22 "Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цинк та олово,

23 кожну річ, що не горить у вогні, перепровадите через вогонь і стане вона чиста, тільки перше водою для очищення очиститься, а все, що горить у вогні, перепровадите через воду.

24 І виперете одяг свій сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору"".

25 І Господь промовляв до Мойсея:

26 "Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківських осель громади.

27 І поділиш ту здобич навпіл між військом і між усією громадою.

28 І принесеш данину для Господа від війська, одну душу від п'яти сотень з людини й з великої худоби, і з віслюків, і з худоби дрібної.

29 З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господню пожертву.

30 А з половини Ізраїлевих синів візьмеш одного від п'ятдесяти з людини, з худоби великої, з віслюків та з худоби дрібної, та й даси їх левитам, що виконують службу в священному наметі".

31 І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.

32 Здобич, що залишилася від награбованого військом становила: шістсот сімдесят п'ять тисяч дрібної худоби.

33 Сімдесят дві тисячі худоби великої.

34 Шістдесят одна тисяча віслюків.

35 Тридцять дві тисячі душ людських із жінок, що не пізнали чоловікового ложа.

36 І половина, частка тих, що ходили в похід, становила триста тридцять сім тисяч п'ятсот дрібної худоби.

37 Данина для Господа з худоби дрібної була шість сотень сімдесят п'ять.

38 А худоби великої було тридцять шість тисяч, а їхня данина для Господа становила сімдесят двоє.

39 А віслюків було тридцять тисяч п'ятсот, а їхня данина для Господа становила шістдесят один.

40 А душ людських було шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа становила тридцять дві душі.

41 І дав Мойсей данину Господньої пожертви священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.

42 І з частки Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від війська,

43 і була громадська часка з дрібної худоби триста тридцять сім тисяч п'ятсот.

44 Тридцять шість тисяч худоби великої.

45 Тридцять тисяч п'ятсот віслюків.

46 Шістнадцять тисяч людських душ.

47 І взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів по одному від п'ятдесяти з людини та з худоби, та й дав їх левитам, що виконують службу в священному наметі, як Господь наказав був Мойсеєві.

48 І прийшли до Мойсея очільники війська, тисяцькі та сотники

49 та й сказали Мойсеєві: "Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, ми нікого не втратили.

50 І ми принесли Господню пожертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, наплечник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім обличчям".

51 І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото.

52 І було всього золота пожертви, що принесли для Господа, шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шеклів від тисяцьких і від сотників.

53 Воякам же залишили те, що кожен собі награбував.

54 І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисяцьких та сотників, і внесли його до намету зібрання на пам'ятку для Ізраїлевих синів перед Господнім обличчям.

Числа 32

1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були дуже великі череди. І побачили вони Язерський край та Ґілеадський край, добре місце для худоби.

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові та й сказали до Мойсея, до священика Елеазара і до голів громади:

3 "Аторот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале Севам, Нево і Беон

4 — це та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є багато худоби.

5 Тому якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то хай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!"

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: "Брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того краю, що дав їм Господь?

8 Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх з Кадеш-Барнеа побачити той край.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того краю, що дав їм Господь.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув він, промовляючи:

11 "Запевняю, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, віком від двадцяти років і вище, тієї землі, що я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів моїх,

12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази Господа".

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і він зробив, що вони ходили по пустелі сорок років, аж поки не вимерло все те покоління, що робило лихе в Господніх очах.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб зробити ще дужчим гнів Господній на Ізраїля.

15 Бо як ви відвернетеся від нього, то він ще далі триматиме його в пустелі, і ви спричините загибель усьому цьому народові".

16 А вони підійшли до нього та й сказали: "Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

17 а самі будемо озброєні й готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по укріплених містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

18 Ми не повернемося до наших помешкань, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен часткою своєю.

19 Бо ми не володітимемо з ними по той бік Йордану й далі, тому що отримаємо частку зі східного боку Йордану".

20 І сказав їм Мойсей: "Якщо ви зробите так, і якщо зі зброєю станете перед Господнім обличчям,

21 і перейде кожен ваш воїн Йордан перед Господнім обличчям, аж поки він не вижене ворогів своїх перед собою,

22 і буде здобутий той край перед Господнім обличчям, і ви потому повернетеся, то будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім обличчям.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господові, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. Зробіть так, як сказали".

25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея: "Раби твої зроблять, як пан наш наказує.

26 Діти наші, жінки наші, череди наші та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

27 А слуги твої перейдуть кожен зі зброєю перед Господнім обличчям, і воюватимуть, як пан наш наказує".

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських осель племен Ізраїлевих синів.

29 І сказав Мойсей до них: "Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть з вами Йордан, кожен зі зброєю вийде воювати перед обличчям Господнім, і буде здобутий край перед вами, то дасте їм Гілеадський край на володіння.

30 А якщо вони не зроблять так, то отримають володіння серед вас в Ханаанському краї".

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові: "Що сказав Господь до твоїх рабів, те зробимо.

32 Ми перейдемо зі зброєю перед Господнім обличчям до Ханаанського краю, а нам буде володіння по цей бік Йордану".

33 І Мойсей дав Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині плем'я Манасії, Йосипового сина, царство Сигона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, їхні міста і землі навколо них.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, Атарот, Ароер,

35 Атарот-Шофан, Язер, Йоґбегу,

36 Бет-Німру і Бет-Гаран, укріплені міста та кошари для отари.

37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, Елале, Кір'ятаїм,

38 Нево, Баал-Меон, (їх назви змінені) і Сивму. І дали імена містам, що вони збудували.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і забрали все, що належало амореянину.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх Яірові села.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат і залежні від нього міста. І назвав його своїм ім'ям, Новах.

Числа 33

1 Оце походи Ізраїлевих синів, що вийшли з Єгипетського краю за своїми військовими підрозділами під рукою Мойсея та Аарона.

2 А Мойсей записав їхні виходи під час походів за Господнім наказом, і оце їхні походи за їхніми виходами.

3 І рушили вони з Рамесесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця, другого дня по Пасці вийшли Ізраїлеві сини сильною рукою на очах усього Єгипту.

4 А Єгипет ховав, кого побив Господь серед них, кожного первістка, а над їхніми богами вчинив Господь суд.

5 І рушили Ізраїлеві сини з Рамесесу, і таборували в Суккоті.

6 Із Суккоту пішли в Етам, що на краю пустелі, і стали там табором.

7 Після Етаму повернулися до Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і таборували перед Міґдолом.

8 Потім після Хіроту перейшли через море до пустелі, і пройшовши три дні Етамською пустелею, таборували в Марі.

9 З Мари рушили до Еліму, де й таборували. А в Елімі було дванадцять водних джерел та сімдесят пальм.

10 Після Еліму таборували над Червоним морем.

11 А після Червоного моря таборували в пустелі Сін.

12 Вирушивши з пустелі Сін, таборували в Дофці.

13 Після Дофки таборували в Алуші.

14 Після Алуші таборували в Ріфідімі, і не було там води для пиття народові.

15 А рушивши з Ріфідіму, стали табором у пустелі Сінай,.

16 А після пустелі Сінай таборували в Ківрот-Гаттааві.

17 І з Ківрот-Гаттаави пішли в Хацерот.

18 А з Хацероту до Рітми.

19 З Рітми ж рушили до Ріммоні Переца.

20 Після Ріммону Переца таборували в Лівні.

21 А з Лівни пішли в Ріссі.

22 Після Рісси стали табором у Кегелаті.

23 З Кегелату рушили на гору Шефер, і там таборували.

24 Зійшовши з гори Шефер, таборували в Хараді.

25 Після Харади таборували в Макгелоті.

26 Залишивши Макгелоту, таборували в Тахаті.

27 З Тахати пішли до Тераху.

28 Після Тераху таборували в Мітці.

29 З Мітки перейшли в Хашмоні.

30 З Хашмони в Мосероті.

31 З Мосероту рушили в Бене-Яакан.

32 Після Бене-Яакану таборували в Хорі-Ґідґаду.

33 З Хору-Ґідґаду перейшли в Йотват.

34 З Йотвати в Аврон.

35 З Аврону й в Ецйон-Ґевер.

36 Після Ецйон-Ґеверу таборували в пустелі Цін, це Кадеш.

37 З Кадешу перейшли на гору Гор, на краю Едому.

38 І зійшов священик Аарон на гору Гор з Господнього наказу, та й помер там сорокового року виходу Ізраїлевих синів з Єгипетського краю, п'ятого місяця, першого дня місяця.

39 А Аарон був віку ста двадцяти трьох років, коли помер він на горі Гор.

40 І почув ханаанянин, цар Араду, а він сидів на півдні в Ханаанському краї, що йдуть Ізраїлеві сини.

41 А ті з гори Гор пішли в Цалмон.

42 А з Цалмони в Пунон.

43 3 Пунону ж рушили в Овот.

44 Після Овоту таборували в Іє-Гааварімі, на моавському кордоні.

45 А після Іїму таборували в Дівоні Ґаду.

46 З Дівону Ґаду в Алмон-Дівлатайму.

47 З Алмон-Дівлатайми пішли в гори Аварім перед Нево.

48 А з гір Аварім перейшли в степи Моаву.

49 І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в степах Моаву.

50 І там Господь промовляв до Мойсея над Йорданом, біля Єрихона:

51 "Скажи Ізраїлевим синам: "Коли ви перейдете Йордан до Ханаанського краю,

52 то проженете всіх мешканців того краю перед собою, знищите всі їхні зображення та всіх литих ідолів їхніх, і всі їхні святилища зруйнуєте.

53 І ви заволодієте тим краєм, і осядете в ньому, бо я дав вам той край на власність.

54 І заволодієте за жеребком тим краєм за вашими родами: численному збільшите власність його, а нечисленному, зменшите, де вийде йому за жеребком, там і буде йому власність, за племенами ваших батьків вступайте у власність.

55 А якщо ви не виженете мешканців того краю від себе, то будуть ті, кого залишите з них, колючками в ваших очах та терням у ваших боках.

47 48 49 50 51 52 53