Приведи з собою Марка, бо мені він потрібний для служби.
12 А Тихика послав я в Ефес.
13 Як ітимеш, то плаща принеси, що його я в Троаді залишив у Карпа, і книжки, особливо пергаментні.
14 Котляр Олександр накоїв був лиха чимало мені... Хай Господь йому віддасть за його вчинками!
15 Стережися його й ти, бо він вперто противився нашим словам!
16 Коли я вперше захищався, жоден не був біля мене, всі покинули мене... Хай їм те буде незараховано!
17 Але Господь наш став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалася через мене, та щоб усі народи почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...
18 А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для свого небесного царства. Йому слава на віки вічні, амінь!
19 Поздоров Прискиллу й Акилу та оселю Онисифора.
20 Ераст залишився в Коринфі, а Трохима лишив я слабого в Мілеті.
21 Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, Пуд, Лин, Клавдія і всі брати.
22 Хай Господь буде з духом твоїм! Божа ласка з вами! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ТИТА
До Тита 1
1 Павло, раб Божий і апостол Ісуса Христа, по вірі обраних Божих для розуміння правди, за благочестям,
2 в сподіванні вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів правдивий Бог,
3 і часу свого дав слово своє в проповіді, що доручене було мені з наказу Рятівника нашого, Бога,
4 до Тита, щирого сина за спільною вірою. Хай буде ласка, милосердя та мир від Бога, Батька й Христа Ісуса, Рятівника нашого!
5 Я для того тебе полишив був на Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,
6 коли хто бездоганний, чоловік єдиної жінки, має вірних дітей, не розпусних та слухняних.
7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий урядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,
8 а гостинний, люблячий добро, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,
9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати тих, хто сперечається.
10 Багато-бо є неслухняних, марнословів, зваблювачів, особливо з обрізаних,
11 їм треба вуста затуляти, бо вони цілі родини баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: "Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!"...
13 Це свідоцтво правдиве. З цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,
14 і на юдейські байки не зважали, ані на заповіді людей, що від правди відвертаються.
15 Для чистих все чисте, а для опоганених та для невірних нема нічого чистого, бо споганилися і розум їхній, і сумління.
16 Вони стверджують, немов знають Бога, але відступають від нього своїми вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякої доброї справи нездатні.
До Тита 2
1 А ти кажи, що відповідає здоровій науці.
2 Щоб літні чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, в любові й терпеливості.
3 Щоб літні жінки так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,
4 щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
5 щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже слово.
6 Так само благай юнаків, щоб були помірковані.
7 Будь прикладом у добрих справах:
8 в поважності, в повноті бездоганного навчання словом здоровим та неосудливим, щоб супротивник був осоромлений, не маючи нічого лихого сказати про нас.
9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не суперечили,
10 не крали, а виявляли щиру вірність, щоб в усьому вони прикрашали науку Рятівника нашого, Бога.
11 Бо виявилений незаслужений Божий дар, що врятує всіх людей,
12 навчаючи нас, щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей, жили помірковано, праведно й побожно в сучасному світі,
13 і чекали виконання щасливих сподівань та прихід слави великого Бога й Рятівника нашого Христа Ісуса,
14 що самого себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконня та очистити собі людей обраних, у добрих справах запопадливих.
15 Оце кажи, нагадуй та картай з усією повагою. Хай тобою ніхто не зневажає!
До Тита 3
1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякої доброї справи готові були,
2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
3 Бо колись були й ми нерозсудливі, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, були огидними й ненавиділи один одного.
4 А коли виявилася доброта та любов до людей Рятівника, нашого Бога,
5 Він нас врятував через купіль відродження й оновлення духом святим не з праведних справ, що ми їх робили, а через своє милосердя,
6 яке він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Рятівника нашого,
7 щоб ми виправдалися з його ласки, і стали спадкоємцями сподівання на вічне життя.
8 Вірні ці слова, і я хочу, щоб ти і про це з певністю казав, щоб ті, хто вірять у Бога, дбали про першість у добрих справах. Для людей це добре й корисне!
9 Остерігайся нерозумних змагань, і родоводів, і суперечок про Закон, бо вони шкідливі й марні.
10 Єретика, після першої та другої настанови, відрікайся,
11 знаючи, що зіпсувався такий та грішить, і він сам себе засудив.
12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.
13 Законника Зину та Аполлоса припровадь, подбавши, щоб для них не забракло нічого.
14 Хай же навчаються й наші задовольняти свої потреби добрими справами, щоб плоди вони приносили.
15 Вітають тебе всі, хто зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Божа ласка з вами всіма! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ФИЛИМОНА
До Филимона 1
1 Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,
2 сестрі любій Апфії, соратникові нашому Архипові і зібранню в оселі твоїй.
3 Хай буде ласка вам і мир від Бога, Батька нашого й Господа Ісуса Христа!
4 Я завжди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
6 щоб спільність віри твоєї діяльна була в розумінні всякого добра, що в нас для Христа.
7 Бо ми маємо радість велику і втіху в любові твоїй, серця-бо святих заспокоїв ти, брате.
8 Через це, хоч я маю велику волю в Христі наказувати тобі про потрібне,
9 але більше з любові благаю я, як Павло, старий, нині ж ще й в'язень Христа Ісуса.
10 Благаю тебе про сина мого, Онисима, якому став я батьком у тюремних кайданах.
11 Колись для тебе він був непотрібний, нині ж для тебе й для мене він дуже потрібний.
12 Тобі я повертаю його, того, хто є неначе серце моє.
13 Я волів тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив поки я в кайданах за добру новину,
14 та без волі твоєї нічого робити не бажав я, щоб твій добрий вчинок не був вимушений, а добровільний.
15 Бо може для того він був відлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,
16 і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
18 Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю, що розрахуюся з тобою, не згадуючи, що ти навіть самого себе мені винен.
20 Так, брате, хай я отримаю те, що в Господі від тебе прохаю. Заспокой моє серце в Христі!
21 Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце, знаючи, що ти зробиш і більше, ніж я прошу.
22 А разом мені приготуй і помешкання, бо сподіваюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.
23 Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,
24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.
25 Ласка Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ЄВРЕЇВ
До євреїв 1
1 Багато раз і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до батьків через пророків,
2 а в ці останні дні промовляв він до нас через Сина, що його настановив за нащадка всього, що ним і навіки він створив.
3 Він — відблиск слави його, образ його сутності, він опираючись на силу слова його, жертвуючи собою, очистив нас від гріхів, і засів по правиці Величного на висоті.
4 Він став набагато вищий за ангелів, і успадкував славетніше за них ім'я.
5 Кому-бо коли з ангелів він промовив: "Ти мій Син, я сьогодні тебе породив!" І ще: "Я буду йому за Батька, а він мені буде за Сина!"
6 І коли знов він приводить на світ Первістка, то каже: "Хай йому вклоняться всі ангели Божі".
7 І щодо ангелів він каже: "Ти робиш вітри ангелами своїми, а палючий вогонь — своїм слугою".
8 А про Сина: "Престол твій, о Боже, вічний, берло твого царювання — берло праведності".
9 І: "Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів. Через це намастив тебе, Боже, твій Бог оливою радості більше, ніж друзів твоїх.
10 Ти, Господе, землю колись заклав, а небо — творіння твоїх рук.
11 Вони всі стануть, немов той зношений одяг, і згинуть, а ти стоятимеш.
12 Ти їх згорнеш, як згортають накидку, і переведуться вони, а ти завжди той самий, і роки твої не закінчаться!"
13 Кому з ангелів коли він сказав: "Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм!"
14 Чи ж вони всі не духи для служіння, що їх посилають на службу для тих, хто має успадкувати порятунок?
До євреїв 2
1 Через це нам треба більше зважати на почуте, щоб ми ніколи не відпали.
2 Коли те слово, що сказали його ангели, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу платню,
3 то як ми втечемо, коли ми не дбали про такий великий порятунок? Він проповідувався спочатку від Господа, підтвердився нам через тих, хто почув,
4 коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, різними силами та святим духом, який дає з волі своєї.
5 Бо він не піддав ангелам світ майбутній, що про нього кажемо.
6 Але хтось десь засвідчив був: "Що є людина, про яку ти пам'ятаєш, і Син Людський, про якого ти піклуєшся?"
7 Ти поставив його трохи меншим від ангелів, честю й величчю ти увінчав його, і поставив його над справами рук своїх,
8 ти все підкорив під ноги йому! А підкоривши все, не залишив нічого йому непідкореного.