А хто любить мене, то полюбить його мій Батько і я полюблю його та об'явлюся йому сам".
22 А Юда, не Іскаріот, запитав його: "Що то, Господе, що ти нам об'явитися маєш, а не світові?"
23 Ісус відповів йому: "Як хто любить мене, той слово моє берегтиме, і Батько мій полюбить його, і ми прийдемо до нього, і оселю свою закладемо в нього.
24 Хто не любить мене, той не береже моїх слів. А слово, що чуєте ви, не моє, а Батькове, що послав мене.
25 Кажу це я вам, будучи з вами.
26 Втішник же, дух святий, що його Батько пошле в ім'я моє, той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що я вам казав.
27 Залишаю вам мир, мир свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше хай не тривожиться й не лякається!
28 Чули ви, що я вам сказав: "Я відходжу й повернуся до вас". Якби ви любили мене, то ви б тішилися, що я йду до Батька, бо більший за мене Батько.
29 І я сказав вам це наперед, щоб ви повірили, коли це станеться.
30 Небагато вже я розмовлятиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в мені він нічого не має,
31 та щоб світ зрозумів, що люблю я Батька, і як Батько наказав мені, так роблю. Вставайте, ходімо звідси!
Вiд Iвана 15
1 Я правдива виноградна лоза, а Батько мій виноградар.
2 Всяку гілку в мене, що плоду не приносить, він відтинає, а ту, що плід приносить, обрізає її, щоб рясніше родила.
3 Через слово, що я вам казав, ви вже чисті.
4 Перебувайте в мені, а я в вас! Як та гілка не може вродити плоду сама з себе, коли не залишиться на лозі, так і ви, як у мені не перебуватимете.
5 Я виноградна лоза, ви гілки! Хто в мені перебуває, а я в ньому, той рясно вродить, бо без мене нічого робити не можете ви.
6 Коли хто не перебуватиме в мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне. І збирають їх, і кладуть на вогонь, і палять.
7 Коли ж у мені перебуватимете, а слова мої залишаться в вас, то просіть, чого бажаєте, і станеться вам!
8 Батько мій прославиться в тому, якщо рясно вродите й будете учні мої.
9 Як Батько полюбив мене, так і я полюбив вас. Перебувайте в любові моїй!
10 Якщо ви зберігатимете мої заповіді, то в любові моїй перебуватимете, як і я зберіг заповіді свого Батька, і перебуваю в любові його.
11 Це я вам сказав, щоб радість моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
12 Оце моя заповідь, щоб любили один одного ви, як я вас полюбив!
13 Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
14 Ви друзі мої, якщо робите все, що я вам заповідаю.
15 Я вже рабами вас не називатиму, бо не знає раб, що пан його робить. А вас я назвав друзями, бо об'явив вам усе те, що почув від мого Батька.
16 Не ви мене обрали, а я обрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш залишився, щоб дав вам Батько, чого тільки попросите в ім'я моє.
17 Це я вам заповідаю, щоб ви любили один одного!
18 Якщо вас світ ненавидить, знайте, що мене він зненавидів перше, як вас.
19 Коли б ви від світу були, то своє світ любив би. А що ви не від світу, а я вас від світу обрав, тому світ вас ненавидить.
20 Пригадайте те слово, яке я вам сказав: "Раб не більший за пана свого". Як мене переслідували, то й вас переслідуватимуть. Як слово моє зберігали, берегтимуть і ваше.
21 Але все це робитимуть вам за ім'я моє, бо не знають того, що послав мене.
22 Коли б я не прийшов, і їм не казав, то не мали б гріха, наразі ж не мають вони виправдання за свій гріх.
23 Хто мене ненавидить, той і мого Батька ненавидить.
24 Коли б я серед них не зробив був того, що не робив ніхто інший, то не мали б гріха. Та вони бачили, і зненавиділи мене й мого Батька.
25 Та щоб справдилося слово, що в їхньому Законі написане: "Мене безпідставно зненавиділи!"
26 А коли прибуде вам допомога, що її від Батька я пошлю вам, дух правди, що походить від Батька, він засвідчить про мене.
27 Та свідчіть і ви, бо ви від початку зі мною.
Вiд Iвана 16
1 Оце я сказав вам, щоб ви не сумнівалися.
2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, гадатиме, ніби служить він Богові!
3 А це вам зроблять, бо вони не пізнали ні Батька, ні мене.
4 Але я це сказав вам, щоб згадали про те, про що промовляв був я вам, як настане година. Цього вам не казав я спочатку, бо з вами я був.
5 Зараз же до того я йду, що послав мене, і ніхто з вас мене не питає: "Куди йдеш?"
6 Та від того, що це я сказав вам, серце ваше наповнилося смутком.
7 Та я правду кажу вам, що краще для вас, щоб пішов я, бо як я не піду, втішник не прийде до вас. А коли я піду, то пошлю вам його.
8 А як прийде, він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
9 найперше про гріх, бо не вірять у мене,
10 потім про правду, бо я до Батька свого йду, і мене не побачите вже.
11 А про суд, тому що засуджений князь цього світу.
12 Я ще маю багато сказати вам, та зараз вам усе не зрозуміти.
13 А коли прийде він, той дух правди, він вас проведе до всієї правди, бо не промовлятиме сам від себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, повідомить вам.
14 Він прославить мене, бо повідомить вам те, що від мене прийняв.
15 Все, що має Батько, то моє. Через те я й сказав, що він прийме від мене та й вам повідомить.
16 Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знову незабаром, бо я йду до Батька".
17 А деякі з учнів його казали один до одного: "Що означає те, що сказав він нам: "Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знову незабаром, бо я йду до Батька?""...
18 Гомоніли також: "Що означає, коли каже: "Незабаром?" Про що каже, не знаємо"...
19 Ісус же знав, що їх турбує, і сказав їм: "Чи про це між собою міркуєте, що сказав я: "Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знов через деякий час?"
20 Істино, істино кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ радітиме. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться на радість!
21 Журиться жінка, що народжує, бо настала година її. Як дитину ж народить вона, то вже не пам'ятає терпіння через радощі, що людина народилася на світ...
22 Так сумуєте й ви зараз, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радості вашої у вас не відніме!
23 Не будете запитувати ви мене ні про що того дня. Істино, істино кажу вам: "Чого тільки попросите ви від Батька в моє ім'я, він дасть вам".
24 Не просили ви досі нічого в ім'я моє. Просіть — і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
25 Оце все я приповістями до вас промовляв. Настає година, коли приповістями я вже до вас не промовлятиму, і відверто розкажу про Батька вам.
26 Того дня ви проситимете в моє ім'я, і я вам не кажу, що вблагаю Батька я за вас,
27 бо Батько любить сам вас за те, що ви полюбили мене та й повірили, що я вийшов від Бога.
28 Від Батька вийшов я, і на світ я прийшов. І знов покидаю я світ та й іду до Батька".
29 Його учні сказали: "Наразі ти промовляєш відкрито, без приповістей.
30 Зараз бачимо ми, що ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб тебе хто питав. Тому віримо, що ти вийшов від Бога!"
31 А Ісус їм сказав: "Тепер вірите?
32 Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитеся кожен до помешкання свого, а мене ви самого покинете... Та не сам я, бо зі мною Батько!
33 Це я вам розповів, щоб мали ви мир у мені. Хай не забракне вам сил, бо зазнаєте страждання в світі! Я світ переміг!"
Вiд Iвана 17
1 По цій промові Ісус очі свої звів до неба й сказав: "Прийшла, Батьку, година, прослав Сина свого, щоб і Син твій прославив тебе,
2 бо ти дав йому владу над тілом усяким, щоб він дав життя вічне всім їм, кого дав ти йому.
3 Життя ж вічне в тому, щоб збагнути тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав ти його.
4 Я прославив тебе на землі, довершив я ту справу, що ти доручив мені.
5 А зараз прослав, Батьку, мене сам у себе тією славою, яку в тебе я мав, поки світ не постав.
6 Я ім'я твоє виявив людям, що мені ти від світу їх дав. Твоїми були вони, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово.
7 Нині ж знають вони, що все те, що ти мені дав, від тебе походить,
8 бо слова, що ти дав мені, я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що я вийшов від тебе, і повірили, що ти послав мене.
9 Я благаю за них. Не за світ я благаю, а за тих, кого ти дав мені, твої-бо вони!
10 Усе-бо моє — твоє, а твоє — моє, і прославився я в них.
11 Я вже не на світі, а вони ще на світі, а я йду до тебе. Святий Батьку, заховай в ім'я своє їх, кого ти дав мені, щоб як ми, єдине були!
12 Коли з ними на світі я був, я беріг їх в ім'я твоє, тих, що ти дав мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, окрім призначеного на загибель, щоб збулося Писання.
13 Нині ж до тебе я йду, але кажу це, доки я ще в світі, щоб мали вони в собі радість мою досконалу.
14 Я їм дав твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і я не від світу.
15 Не благаю, щоб ти їх зі світу забрав, але щоб зберіг їх від лукавого.
16 Не від світу вони, як і я не від світу.
17 Освяти їх правдою! Твоє слово — правда.
18 Як на світ ти послав мене, так і я на світ послав їх.
19 А за них я посвячую в жертву самого себе, щоб освячені правдою стали й вони.
20 Та не тільки за них я благаю, а й за тих, що заради їхнього слова повірять у мене,
21 щоб були всі одно. Як ти, Батьку, в мені, а я в тобі, щоб одно були в нас і вони, щоб повірив світ, що ти послав мене.
22 А ту славу, що дав ти мені, я їм передав, щоб єдине були, як єдине й ми.
23 Я в них, а ти в мені, щоб були досконалі в одно, і щоб знав світ, що ти послав мене, і що ти полюбив їх, як мене полюбив.
24 Прагну я, Батьку, щоб і ті, кого ти дав мені, там зі мною були, де знаходжуся я, щоб бачили славу мою, яку ти дав мені, бо ти полюбив мене перше закладин світу.
25 Батьку Праведний! Хоча не знав тебе світ, та знаю тебе я. І знають вони, що ти послав мене.
26 Я ж ім'я твоє їм виявив й виявлятиму, щоб любов, якою ти мене полюбив, була між ними, а я в них!"...
Вiд Iвана 18
1 Промовивши це, Ісус разом з учнями своїми пішли в сад, що на іншому боці річки Кедрон.
2 А Юда, що видав його, знав те місце, бо там часто збиралися Ісус та його учні.
3 Отож Юда, взявши загін озброєних вояків та жандармів від старших священиків і фарисеїв з ліхтарями та смолоскипами, прийшов туди.
4 А Ісус, усе знючи, що з ним статися має, вийшов та й запитав у них: "Кого ви шукаєте?"
5 Йому ж відповіли: "Назарянина Ісуса".