Чи то справді старшина певна того, що він Христос?
27 Та ми знаємо цього, звідки він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки він".
28 І навчаючи в храмі, Ісус виголосив: "І мене знаєте ви, і знаєте, звідки я. А я не прийшов сам від себе, правдивий же той, хто послав мене, що його ви не знаєте.
29 Я знаю його, я-бо від нього, і послав мене він!"
30 Тож шукали вони, щоб схопити його, та ніхто не наклав рук на нього, бо то ще не настала година його.
31 А багато з народу в нього повірили та казали: "Коли прийде Христос, чи ж він чуда робитиме більші, як робить оцей?"
32 Як фарисеї почули який розголос про нього в народі, то разом із старшими священиками послали, щоб схопити його.
33 Ісус же сказав: "Недовго пробуду я з вами, та й до того піду, що послав мене.
34 Ви шукатимете мене, і не знайдете, а туди, де я буду, ви прибути не можете"...
35 Тоді гомоніли юдеї між собою: "Куди це він має йти, що не знайдемо його? Чи не надумав іти до розпорошених між греків, та ще й греків навчати?
36 Що за слово, яке він сказав: "Ви шукатимете мене, і не знайдете, а туди, де я буду, ви прибути не можете?37 А останнього дня великого свята Ісус стояв і закликав: "Коли спрага в когось із вас хай прийде до мене та й п'є!
38 Хто вірить у мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть з утроби його".
39 Це ж сказав він про духа, що мали прийняти його, хто повірив у нього. Не було-бо ще духа на них, не був-бо Ісус ще прославлений.
40 А багато з народу, почувши слова ті, казали, що він справді пророк.
41 Інші казали, що він Христос. А ще інші казали: "Хіба може прийти Христос з Галілеї?
42 Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?"
43 Так зчинилася суперечка в народі через нього.
44 А декотрі з них мали намір схопити його, та ніхто не поклав рук на нього.
45 І повернулися ті, кого посилали старші священики та фарисеї, а ті їх запитали: "Чому ви не привели його?"
46 А вони відповіли: "Ще ніколи ніхто так не промовляв, як цей чоловік"...
47 І сказали їм фарисеї: "Чи ж і вас в оману введено?
48 Хіба хто з очільників або з фарисеїв повірив у нього?
49 Проклятий народ, що не знає Закону!"
50 І запитав у них Никодим, що приходив до нього вночі, і що був один з них:
51 "Хіба судять за нашим Законом людину, як перше її не вислухають, і не дізнаються, що вона зробила?"
52 А йому відповіли: "Чи й ти не з Галілеї? Досліди Писання та побач, що не прийде пророк з Галілеї".
53 І розійшлися всі до помешкань своїх.
Вiд Iвана 8
1 Ісус же на гору Оливну пішов.
2 А над ранок прийшов знов у храм, і всі люди збіглися до нього. А він сів і навчав їх.
3 І ось книжники та фарисеї привели до нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині поставили її,
4 та й сказали йому: "Оцю жінку, Вчителю, зловлено на гарячому в перелюбі...
5 Мойсей же в Законі звелів нам таких забивати камінням. А ти що скажеш?"
6 Це ж казали вони, його випробовуючи, та щоб мати на нього звинувчення. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
7 А коли ті не переставали допитуватися його, він підвівся й промовив до них: "Хто з вас без гріха, хай перший на неї той каменем кине!"...
8 І він знову нахилився додолу, і писав по землі...
9 А вони це почувши, в докорі сумління, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І залишився сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...
10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачучи, запитав її: "Де ж ті, жінко, що тебе звинувачували? Ніхто тебе не засудив?"
11 А вона відповіла: "Ніхто, Господе"... І сказав їй Ісус: "Не засуджую й я тебе. Іди собі, та більше не гріши!"
12 І знову Ісус звернувся до людей: "Я світло для світу. Хто йде вслід за мною, не ходитиме в темряві той, а матиме світло життя".
13 Фарисеї ж йому сказали: "Ти сам свідчиш про себе, тим свідчення твоє неправдиве".
14 Відповів їм Ісус: "Хоч і свідчу про себе я сам, та правдиве свідчення моє, бо я знаю, звідкіля я прийшов і куди я йду. Ви ж не знаєте, звідки я прийшов і куди йду.
15 Ви за тілом судите, я не суджу нікого.
16 А коли я суджу, то правдивий мій суд, бо не сам я, а я та Батько, що послав мене!
17 Та й у вашому Законі написано, що свідчення двох людей правдиве.
18 Я сам свідчу про себе самого, і свідчить про мене Батько, що послав мене".
19 А вони запитали в нього: "Де Батько твій?" Ісус відповів: "Не знаєте ви ні мене, ні мого Батька. Якби знали мене, то й Батька мого знали б".
20 Ці слова він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив його, бо ще не настала година його...
21 І сказав він їм знову: "Я відходжу, ви ж шукати мене будете, і помрете в гріху своєму. Куди я йду, туди ви прибути не можете"...
22 А юдеї казали: "Чи не вб'є він сам себе, коли каже: "Куди я йду, туди ви прибути не можете?23 І сказав він до них: "Ви від долу, я звисока, ви зі світу цього, я ж не з цього світу.
24 Тому я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не повірите, що то я, то помрете в своїх гріхах".
25 А вони запитали його: "Хто ти такий?" І Ісус відповів їм: "Той, хто й спочатку промовляв до вас.
26 Мені є що сказати про вас і за що осудити, правдивий же той, що послав мене, і я світові те кажу, що від нього почув".
27 Але не зрозуміли вони, що то він про Батька казав їм.
28 Тож Ісус їм сказав: "Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то я, і що сам я від себе нічого не роблю, а так кажу, як Батько мій мене був навчив.
29 А той, що послав мене, перебуває зі мною, Батько не залишив самого мене, бо я завжди роблю, що йому до вподоби".
30 Коли він сказав це, то багато в нього повірили.
31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в нього повірили: "Як у слові моєму залишитеся, тоді справді моїми учнями будете,
32 і знатимете правду, а правда вас вільними зробить!"
33 Вони ж сказали йому: "Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же ти кажеш: "Ви станете вільні?34 Відповів їм Ісус: "Істино, істино кажу вам, що кожен, хто грішить, той раб гріха.
35 І не залишається повік раб в оселі, а Син залишається повік.
36 Коли ж Син зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
37 Знаю я, що ви рід Авраамів, але волієте смерть мені заподіяти, бо наука моя не вміщається в вас.
38 Я те роблю, що я бачив у Батька, і ви робите те, що ви бачили в батька свого".
39 Вони ж сказали йому у відповідь: "Наш батько Авраам". А Ісус сказав: "Коли б ви Авраамові діти були, то робили б як Авраам.
40 А зараз у вас на меті вбити мене, людину, що вам казала правду, яку чув я від Бога. Цього Авраам не робив.
41 Ви робите як батьки ваші". Вони ж сказали йому: "Не народилися ми від перелюбу, одного ми маєм Батька — Бога".
42 А Ісус їм сказав: "Якби Бог був Батько ваш, ви б любили мене, бо від Бога я вийшов і прийшов, не від себе самого прийшов я, а він мене послав.
43 Чому ви не розумієте мови моєї? Бо ви не можете чути слова мого.
44 Ваш батько — Диявол, і ваше бажання — виконувати пожадливості батька вашого. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в ньому. Брехати — сутність його, бо він брехун і батько брехні.
45 А мені ви не вірите, бо я правду кажу.
46 Хто з вас може мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом мені ви не вірите?
47 Хто від Бога, той слухає Божі слова, через те ви не слухаєте, що ви не від Бога".
48 Юдеї ж сказали йому: "Хіба ж ми брешемо, що ти самарянин і демона маєш?"
49 Ісус відповів: "Не маю я демона, та шаную свого Батька, ви ж мене зневажаєте.
50 Не шукаю я власної слави, є такий, хто шукає та судить.
51 Істино, істино кажу вам: "Хто слово моє берегтиме, не побачить той смерті повік!52 І сказали до нього юдеї: "Ми напевно вже знаємо, що ти демона маєш. Помер Авраам і пророки, а ти кажеш: "Хто науку мою берегтиме, не скуштує той смерті повік".
53 Чи ж ти більший, за батька нашого Авраама, що помер? Та й пророки померли. За кого ж ти маєш себе?"
54 Ісус відповів: "Як я славлю самого себе, то ніщо моя слава. Мене прославляє Батько мій, про якого ви кажете, що він Бог ваш.
55 І ви не знаєте його, а я знаю. А коли я скажу, що не знаю його, буду брехуном, подібним до вас. Та я знаю його, і слово його бережу.
56 Батько ваш Авраам радіючи, сподівався побачити день мій, і він його бачив, і тішився".
57 А юдеї ж до нього сказали: "Ти й п'ятдесяти років не маєш, як же ти бачив Авраама?"
58 Ісус їм відповів: "Істино, істино кажу вам: "Перше, ніж був Авраам, я був"".
59 І схопили каміння вони, щоб кинути в нього, та Ісус зник із храму.
Вiд Iвана 9
1 А коли він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
2 І запитали його учні: "Вчителю, хто згрішив, чи він сам, чи батьки його, що сліпим він народився?"
3 Ісус відповів: "Не згрішив ні він, ані батьки його, а щоб Божі справи виявилися на ньому.
4 Ми мусимо робити справи того, що послав мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жоден нічого не зможе робити.
5 Доки я в світі, я світло для світу".
6 Промовивши це, він сплюнув на землю, зробив із слини місиво, намастив ним сліпому очі,
7 і промовив до нього: "Піди, вмийся в купальні Сілоам" (що в перекладі означає Посланий). Тож пішов той, умився, і став бачити...
8 А сусіди та ті, що бачили до того його, як був він сліпий, казали: "Чи ж не той це, що сидів та просив?"
9 Одні казали, що то він, а інші казали, що подібний до нього, поки він сам зізнався, що то він.
10 І запитали його: "Як же очі відкрилися тобі?"
11 А той розповів: "Чоловік, що його кличуть Ісусом, місиво зробив, намастив мені очі, і сказав мені: "Піди в Сілоам та й умийся". Я ж пішов, умився, і став бачити".
12 І запитали його: "Де він?" А той ідповів, що не знає.
13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був сліпий.
14 А була то субота, як Ісус відкрив йому очі.
15 І знов запитали його й фарисеї, як зрячим він став. А він розповів їм: "Місиво поклав він на очі мені, а я вмився, та й бачу".
16 Тоді деякі з фарисеїв казали: "Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримується". А інші казали: "Як же чуда такі може грішна людина робити?" І суперечка між ними була.
17 Тому знову запитують прозрілого: "Що ти скажеш про того, що він відкрив тобі очі?" А той відповів: "Він пророк!"
18 Юдеї проте йому не повірили, що сліпим він був і прозрів, аж поки не покликано було батьків того прозрілого.
19 І запитали їх: "Чи ваш це син, про якого ви кажете, ніби народився сліпим? Як же він став бачити?"
20 А батьки його відповіли: "Це наш син, і він народився сліпим.
21 А як став бачити — не знаємо, і хто йому очі відкрив — ми не відаємо.