Біблія

Сторінка 254 з 319

І буде остання брехня гірша за першу"...

65 Відповів їм Пилат: "Сторожу ви маєте, ідіть і зробіть на свій розсуд".

66 І вони відійшли, і запечатавши каменя, біля могили сторожу поставили.

Вiд Матвiя 28

1 Як минула субота, на світанку першого дня в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити могилу.

2 І стався великий землетрус, бо зійшов з неба ангел Господній, і приступивши, відвалив від могили каменя, та й сів на ньому.

3 Його ж постать була, як та блискавка, а одяг його був білий, як сніг.

4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.

5 А ангел промовив до жінок: "Не лякайтеся, я знаю, що ви шукаєте розп'ятого Ісуса.

6 Нема його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де він мав бути.

7 Ідіть мерщій та скажіть його учням, що воскрес він з мертвих, і ото чекатиме на вас у Галілеї, там його ви побачите. Ось, що я мав вам повідомити!"

8 І вони побігли від могили, в страху і з великою радістю, щоб учнів його повідомити.

9 Аж ось зустрів їх Ісус і сказав: "Радійте!" Вони ж підійшли, обняли його ноги і вклонилися йому до землі.

10 Промовив тоді їм Ісус: "Не лякайтеся! Ідіть, повідомте братів моїх, хай вони йдуть у Галілею, там побачать мене!"

11 Коли ж вони йшли, ось посланці від сторожі до міста прийшли та й старшим священикам розповіли все, що сталося.

12 А ті порадившись зі старшинами, дали сторожі чимало срібняків,

13 і сказали: "Розповідатимете, що його учні вночі прибули, і вкрали його, як ви спали".

14 Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.

15 І сторожа, взявши срібняки, зробила так, як було навчено їх. І розповсюдилася ця чутка між юдеями, і тримається аж до сьогодні.

16 Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус.

17 І як вони його вгледіли, вклонилися йому до землі, а дехто вагався.

18 А Ісус підійшов і промовив до них: "Дана мені всяка влада на небі й на землі.

19 Тож ідіть, і навчіть усі народи, христячи їх в ім'я Батька, Сина і святого духа,

20 навчаючи їх зберігати все те, що я вам заповів. Я ж завжди перебуватиму з вами аж до кінця цього світу! Амінь".

ДОБРА НОВИНА ВІД МАРКА

Вiд Марка 1

1 Початок доброї звістки Ісуса Христа, Сина Божого.

2 Як у пророка Ісаї написано: "Ось перед обличчя твоє посилаю свого посланця, який перед тобою шлях твій приготує.

3 Послухайте голос того, хто кличе: "В пустелі готуйте шлях для Господа, рівняйте стежки йому!4 Так постав Іван, що в пустелі христив та проповідував хрищення на покаяння для пробачення гріхів.

5 І до нього приходила вся Юдея та весь Єрусалим, і христилися в річці Йордані від нього, визнаючи свої гріхи.

6 На Іванові ж був одяг з верблюжої вовни, а на його стегнах ремінний пасок, а їв він сарану та мед польовий.

7 І він проповідував, промовляючи: "Вслід за мною йде он потужніший від мене, що йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінці на сандалях його.

8 Я христив вас водою, а той вас христитиме духом святим".

9 І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету галілейського, і від Івана христився в Йордані.

10 І коли він виходив з води, то побачив Іван небо розкрите і духа, що сходив на нього у вигляді голуба.

11 І пролунав з неба голос: "Ти Син мій улюблений, що я вподобав тебе!"

12 І повів його дух у пустелю.

13 І він був сорок днів у пустелі, випробовуваний Сатаною, і перебував між звіриною. І служили йому ангели.

14 А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу добру новину,

15 і казав: "Збулися часи, і Боже царство наблизилося. Покайтеся, і вірте в добру новину!"

16 А коли він проходив біля Галілейського моря, то побачив рибалок Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали.

17 І сказав їм Ісус: "Ходіть зі мною і я зроблю вас ловцями людей".

18 І вони свого невода кинули та й пішли вслід за ним.

19 А згодом побачив він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.

20 І покликав він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли з ним.

21 І приходять вони в Капернаум. І в суботу ввійшов він у синагогу, і став навчати.

22 І дивувалися науці його, бо навчав він їх, як той, що владу має, а не як ті книжники.

23 І в синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав:

24 "Що тобі до нас, назарянине Ісусе? Ти прийшов знищити нас. Я знаю, хто ти. Ти Божий святий".

25 Ісус же йому наказав: "Замовчи, і вийди з нього!"

26 І затряс нечистий дух того чоловіка, і скрикнувши гучно, вийшов з нього.

27 І жахнулися всі, і запитували один одного: "Що це нова наука така? Навіть нечисті духи виконують його накази".

28 І чутка про нього поширилася по всій Галілеї.

29 І як вийшли вони з синагоги, то пішли з Яковом та Іваном до помешкання Симонового й Андрієвого.

30 А теща Симонова лежала в гарячці. І повідомили про неї йому.

31 І він підійшов, і взявши за руку, підвів її, і гарячка покинула ту, і вона прислуговувала їм.

32 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приводити до нього хворих та біснуватих.

33 І все місто зібралося перед дверима.

34 І він зцілив багатьох немічних, і багатьох демонів вигнав. А демонам не дозволяв він казати, що знають його.

35 А на світанку він усамітнившись, молився.

36 А Симон та ті, що були з ним, поквапилися за ним.

37 І знайшовши, вони сказали йому: "Всі шукають тебе".

38 А він їм сказав: "Ходімо в інше місце, до околишніх міст та сіл, щоб і там проповідувати, бо на те я й прийшов".

39 І пішов він, і проповідував у їхніх синагогах по всій Галілеї, і демонів виганяв.

40 І прийшов до нього прокажений, і благав його на колінах: "Достатньо одного твого бажання, щоб я став чистий!"

41 І змилосердився він, і простягнувши руку свою, доторкнувся до нього, та й сказав йому: "Маю таке бажання, будь чистий!"

42 І проказа зійшла з нього тієї ж миті, і той став чистим.

43 А він наказав йому, відсилаючи:

44 "Гляди ж, нікому нічого не розповідай. А йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво".

45 Але той, вийшовши, став всюди розповідати про цю подію, так що Ісус уже не міг увійти до міста, бо сходилися звідусіль до нього, і він перебував віддалік, де було обмаль людей.

Вiд Марка 2

1 Коли ж він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка розповсюдилася, що в себе в хаті він.

2 І зібралося багато, що не вміщалися навіть при дверях. А він їм виголошував слово.

3 І принесли до нього хворого.

4 А що через народ до нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де він був, і спустили ложе з хворим.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, сказав хворому: "Відпускаються, сину, гріхи тобі!"

6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:

7 "Чого він отак каже? Зневажає він Бога... Хто може пробачати гріхи, окрім Бога самого?"

8 А Ісус знаючи їхні думки, сказав їм: "Чого занепокоїлися серця ваші?

9 Що легше, сказати хворому: "Гріхи відпускаються тобі", чи сказати: "Вставай, візьми ложе своє та й ходи?"

10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу пробачати гріхи на землі", і каже хворому:

11 "Тобі я наказую. Вставай, візьми ложе своє та й іди до хати своєї!"

12 І той устав, і взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися, і славили Бога, промовляючи: "Ніколи такого не бачили ми!"

13 І вийшов до моря він знов. А весь натовп до нього приходив, і він їх навчав.

14 А коли він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і сказав йому: "Ходи за мною!" Той устав і пішов за ним.

15 Коли ж Ісус з учнями сидів при столі у своїй хаті, то з ними сиділи митники й грішники, що ходили за ним.

16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що він їсть з грішниками та з митниками, то сказали до учнів його: "Чому то він їсть з митниками та з грішниками?"

17 А Ісус, як почув, промовив до них: "Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати на покаяння праведних, а грішників".

18 А учні Іванові та фарисеїв постили. І прийшли вони, та й запитали в нього: "Чому учні Іванові та фарисеїв постять, а твої ні?"

19 Ісус же відповів їм: "Хіба постять гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то не постять.

20 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й поститимуть вони за тих днів.

21 Не пришиває ніхто до старого одягу латки з сукна нового, бо край латки нової відірветься від старого, і дірка стане ще гірша.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, бо порве вино бурдюки, і вино й бурдюки зіпсуються, а вливають вино молоде до нових бурдюків".

23 І як він переходив ланами в суботу, його учні йшли шляхом та зривали колоски.

24 Фарисеї ж сказали йому: "Не годиться в суботу робити те, що роблять вони".

25 А він їм відповів: "Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав, бо сам зголоднів був і ті, що були з ним?

26 Як він увійшов був до Божої оселі за першосвященика Авіятара, і спожив хліб показний, якого їсти дозволено було тільки священикам, і дав він і тим, хто був з ним?"

27 І сказав він до них: "Субота постала для людини, а не людина для суботи,

28 а тому Син Людський — Господь і суботі".

Вiд Марка 3

1 І він знов до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 І щоб звинуватити його, наглядали за ним, чи він у суботу того не зцілить.

3 І сказав він до чоловіка з сухою рукою: "Стань посередині!"

4 А запитав їх: "В суботу годиться робити добрі вчинки, чи лихі, зберегти життя, чи занапастити його?" Вони ж мовчали.

5 І поглянув він гнівно на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: "Простягни свою руку!" І той простяг, і рука йому стала здорова!

6 Фарисеї ж вийшли, і стали радитися з іродовими приспішниками, як його вбити.

7 А Ісус із своїми учнями вийшов до моря. І натовп великий ішов за ним з Галілеї, з Юдеї,

8 і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання та з Тиру й Сидону, почувши, як багато зробив він, прийшли до нього.

9 І звелів він учням своїм приготувати човна йому, бо натовп тиснув на нього.

10 Він зцілив багатьох немічних, і тому всі намагалися до нього доторкнутися.

11 І духи нечисті, як тільки вбачали його, то падали ницьма перед ним, і вигукували: "Ти Син Божий!"

12 А він їм суворо наказував, щоб вони його не виявляли.

13 І вийшов він на гору, і покликав, кого сам обрав, і вони підійшли до нього.

14 І визначив дванадцятьох, щоб з ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,

15 і щоб мали вони владу зцілювати недуги й виганяти демонів.

16 Ось ці дванадцять, кого він обрав: Симон, якому дав ймення Петро,

17 Яков Зеведеєвий, Іван, брата Якова, яким дав імена Воанергес, себто сини грому,

18 Андрій, Пилип, Варфоломій, Матвій, Хома, Яків, син Алфія, Тадей, Симон Кананіт

19 та Юда Іскаріот, що й видав його.

20 І зайшли до хати вони.