Кажу-бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!
10 Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена. Кожне дерево, що доброго плоду не приносить, буде зрубане та вкинуте в вогонь.
11 Я хрищу вас водою на покаяння, але той, хто йде по мені, потужніший від мене. Я негідний понести взуття йому! Він христитиме вас святим духом і вогнем.
12 У руці своїй має він віяло, щоб перечистити весь свій тік. Пшеницю свою він збере до засіків, а полову спалить у вогні невгасимому".
13 Тоді прибуває Ісус з Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитися від нього.
14 Але стримував він його, кажучи: "Чи ж тобі йти до мене, адже це я маю христитися від тебе?"
15 А Ісус відповів йому: "Не стримуй мене, бо так годиться нам виконати все праведне". Тоді допустив він його.
16 І охристившись Ісус, вийшов з води. І ось небо розкрилося, і побачив Іван духа Божого, що в образі голуба, спускався на нього.
17 І голос почувся з неба: "Це Син мій улюблений, що його я вподобав!"
Вiд Матвiя 4
1 Потому Ісус був поведений духом у пустелю, щоб Диявол його випробовував.
2 І постив він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.
3 І ось підійшов до нього той, що мав його випробовувати, і сказав: "Коли ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібом!"
4 А він відповів: "Написано: "Не хлібом самим буде жити людина, а кожним словом, що виходить з вуст Божих"".
5 Тоді забрав Диявол його в святе місто, і поставив на наріжника храму,
6 та й сказав йому: "Коли ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: "Він накаже про тебе своїм ангелам, і вони на руках понесуть тебе, щоб об камінь коли не вдарив ти своєї ноги"".
7 Ісус відповів йому: "Ще написано: "Не випробовуй Господа Бога свого!8 Знов Диявол узяв його на височезну гору, і показуючи йому всі царства на світі та їхню славу,
9 сказав до нього: "Це все тобі дам, якщо впадеш і вклонишся мені!"
10 Ісус же сказав йому: "Відійди, Сатано! Бо ж написано: "Господові Богові своєму вклоняйся і служи одному йому!11 Тоді залишив Диявол його, і ангели служили йому.
12 Як довідався Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею.
13 І покинувши він Назарет, прийшов та осів у Капернаумі приморському, на межі земель Завулоновових та Нефталимових,
14 щоб справдилося те, що сказав був пророк Ісая:
15 "Завулонова земле і Нефталимова, що за Йорданом при морському шляху, Галілеє поганська!
16 Народ, що в пітьмі сидів, світло велике побачив, тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло".
17 З того часу Ісус розпочав проповідувати промовляючи: "Покайтеся, бо наблизилося царство небесне!"
18 Як проходив же він поблизу Галілейського моря, то побачив двох рибалок: братів Симона, що кличуть Петром, та Андрія, які невода в море закидали.
19 І він сказав до них: "Ідіть за мною, я зроблю вас ловцями людей!"
20 І вони кинули сіті, та й пішли з ним.
21 І йдучи далі звідти, він побачив двох інших братів, Зеведеєвих синів Якова та Івана з Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав він їх.
22 Вони залишили човна та батька свого, та й пішли за ним.
23 І ходив він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та добру новину царства проповідуючи, і зцілюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
24 А чутка про нього поширилася по всій Сирії. І приводили до нього хворих, хто терпіли різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і паралізованих, і він їх зцілював.
25 І йшло багато людей за ним з Галілеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї і з Зайордання.
Вiд Матвiя 5
1 І побачивши натовп, він вийшов на гору. А як сів, підійшли його учні до нього.
2 І він навчав їх, промовляючи:
3 "Щасливі вбогі духом, бо їхнє царство небесне.
4 Щасливі засмучені, бо вони втішені будуть.
5 Щасливі лагідні, бо успадкують вони землю.
6 Щасливі голодні та спраглі правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Щасливі милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Щасливі чисті серцем, бо вони бачитимуть Бога.
9 Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10 Щасливі вигнані за правду, бо їхнє царство небесне.
11 Щасливі ви, як ганьбитимуть вас та гнатимуть, і обмовлятимуть вас усяким словом лихим через мене.
12 Радійте та веселіться, нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Ви — сіль землі. Коли сіль стане несолоною, то чим насолити її? Непридасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви — світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхів'ї гори.
15 І не запалюють свічку, щоб поставити її під посудину, а ставлять на свічник, і світить він усім в оселі.
16 Отак ваше світло хай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі справи, та прославляли Батька вашого, що на небі.
17 Не подумайте, ніби я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, я не руйнувати прийшов, а виконати.
18 Запевняю вас, що швидше небо й земля зникнуть, ніж буква чи якийсь значок Закону, аж поки не збудеться все.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у царстві небесному, а хто виконає та й навчить, той стане великим у царстві небесному.
20 Кажу-бо я вам, коли праведність ваша не буде більша, як у книжників та фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне!
21 Ви чули, що було стародавнім наказане: "Не вбивай", а хто вб'є, підпадає він судові.
22 А я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто брата принизить, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні вогненній.
23 Тому, коли принесеш ти до жертовника свій дар, та тут згадаєш, що брат твій щось має на тебе,
24 залиш тут дар свій перед жертовником, і піди примирися перше з братом своїм, а тоді повертайся та принось свій дар.
25 Зі своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на шляху ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.
26 Запевняю тебе, що не вийдеш звідти, поки не віддаси й останнього шеляга!
27 Ви чули, що сказано: "Не вчиняй перелюбу".
28 А я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться з пожадливістю, той уже вчинив з нею перелюб у серці своєму.
29 Коли праве око твоє зваблює тебе, вийми його й кинь від себе. Бо краще тобі втратити одного з твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було б укинуте.
30 І як правиця твоя зваблює тебе, відітни її й кинь від себе. Бо краще тобі втратити одиного з твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було б укинуте.
31 Також сказано: "Хто жінку свою відпускає, хай дасть їй листа про розлучення".
32 А я вам кажу, що кожен, хто відпускає жінку свою, окрім з провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той вчиняє перелюб.
33 Ще ви чули, що було прадавнім наказано: "Не присягай неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом".
34 А я вам кажу не клястися взагалі: ані небом, бо воно престол Божий,
35 ні землею, бо підніжок для ніг його це, ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого.
36 Не клянися головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш зробити білою чи чорною.
37 Хай же ваше слово "так" означає так, а "ні" — "ні". А що більше над це, то те від лукавого.
38 Ви чули, що сказано: "Око за око, й зуб за зуб".
39 А я вам кажу не противитися лихому. І коли вдарить тебе хто в праву щоку твою, підстав йому й іншу.
40 А хто бажає тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.
41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, йди з ним навіть дві.
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто бажає позичити в тебе — не відвертайся від нього.
43 Ви чули, що сказано: "Люби свого ближнього й ненавидь свого ворога".
44 А я вам кажу: "Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 щоб вам бути синами Батька вашого, що на небі, котрий наказує сходити сонцю своєму над лихими й над добрими, і що посилає дощ на праведних та на грішників.
46 Коли-бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не роблять так?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Батько ваш небесний!
Вiд Матвiя 6
1 Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас, а як ні, то не матимете нагороди від Батька вашого, що на небі.
2 Отож, коли подаєш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті двоєдушні по синагогах та на вулицях, щоб хвалили їх люди. Запевняю вас, що вони вже мають нагороду свою!
3 А як ти подаєш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
4 щоб таємна була твоя милостиня, а Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
5 А як молитеся, то не будьте, як ті двоєдушні, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Запевняю вас, що вони вже мають нагороду свою!
6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини двері, і помолися Батькові своєму, а Батько твій, що бачить усе, віддасть тобі.
7 А як молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани, що думають, ніби вони будуть почуті завдяки своїй велемовності.
8 Отож, не вподібнюйтеся їм, бо знає Батько ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
9 Ви ж моліться отак: "Батьку наш небесний! Хай святиться ім'я твоє,
10 хай прийде царство твоє, хай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.
11 Дай нам хліб наш щоденний за потребою нашою,
12 і пробач борги наші, як і ми пробачаємо боржникам нашим.
13 Визволи нас від лукавого, і не введи у випробовування, бо царство твоє і сила, і слава навіки. Амінь".
14 Бо як людям ви пробачите гріхи їхні, то пробачить і вам ваш небесний Батько.
15 А коли ви людям не пробачатимете, то й Батько ваш не пробачить вам гріхів ваших.
16 А як постите, то не впадайте в печаль, як оті двоєдушні. Вони-бо роблять обличчя свої стражденними, щоб бачили люди, що постять вони. Запевняю вас, що вони мають уже нагороду свою!
17 А ти, коли постиш, намасти свою голову, і вмий обличчя своє,
18 щоб ти посту свого не виявив людям, а тільки Батькові своєму, який неявний.