Пут та лівійці допомагали тобі,
10 та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його побиті на усіх перехрестях вулиць, і кидали жереб про славних його, і всі вельможі його в кайдани закуті.
11 Уп'єшся й ти і будеш схована. Ти шукатимеш твердині від ворога!
12 Всі фортеці твої, мов ті фіґи з достиглими плодами, коли їх потрясти, то падають до вуст того, хто їх їсть.
13 Ось народ твій немов ті жінки серед тебе. Вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, вогонь пожере твої засуви.
14 Води на облогу собі набери, твердині свої зміцни, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.
15 Там вогонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче пожирає та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,
16 збільшуй число купців своїх над зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!
17 Вельможні твої — немов та сарана, гетьмани твої — мов мошва, що гніздиться по стінах у холодний день, але сонце засвітить і вони зникають, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.
18 Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошився по горах, і нема кому зібрати його.
19 Нема рахунку для лиха твого, рана твоя незагойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло повсякчас не ходило?
ПРОРОЦТВО АВАКУМА
Авакума 1
1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.
2 Аж доки я, Господе, кликатиму, а ти не почуєш, благатиму тебе через насилля, та ти не врятуєш?
3 Для чого несправедливість мені ти показуєш та позираєш на кривду? А переді мною грабіж, насилля та суперечка стається, і сіється сварка.
4 Тому закон втратив силу, і не діє право, неправедний нищить праведного, тому правосуддя викривлюється.
5 Придивіться до народів, і дивом великим дивуйтеся, бо зроблю я за ваших днів таке, що не повірите ви, як вам розповідатимуть.
6 Бо я підніму халдеїв, народ лютий та шалений, що ґрасує по земних просторах, щоб захоплювати оселі чужі.
7 Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і гідність його.
8 І від пантер його коні прудкіші, і від вовків вечірніх лютіші. Розлетяться його вершники, а наїзники його здалека прийдуть, вони летітимуть, неначе орел на жертву.
9 Їхні обличчя, як палючий вітерін, він спрямований весь на насилля, щоб полонити людей, як того піску.
10 І він глузує з царів, а князі — сміх для нього. Він сміється з твердині всякої, насипає під мур землі, і її здобуває!
11 Тоді він несеться, як вітер, всюди перейде й згрішить, бо зробить за бога собі свою силу.
12 Хіба ж ти не віддавна, о вічний Господе? Боже ти мій, мій Святий! Господе, ти для суду поставив його. О Скеле, призначив його на карання!
13 Твої очі занадто чисті, щоб міг ти дивитися на лихо й насилля. Чому ж дивишся ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.
15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає в свою сітку, тому тішиться він та радіє.
16 Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий пай його та добірна його пожива!
17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готовий вбивати безжально народи?
Авакума 2
1 Я стану на мурі та спостерігатиму, що він мені казатиме, і що відповість на скаргу мою.
2 А Господь відповів: "Напиши це видіння на таблицях виразно, щоб кожен його прочитав.
3 Бо ще на умовлений час це видіння, воно будь-що прийде, не обдурить. Якщо б навіть затрималося, чекай на нього, бо воно конче прийде, не забариться.
4 Ось надута, непроста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
5 Втрачає голову і не має спокою горда людина, як після вина зрадливого. Вона роззявляє пельку свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, він весь люд підминає під себе, всі народи загарбує.
6 Чи ж вони не складуть на нього глузливу приказку, і не скажуть осудливо: "Лихо тому, хто накопичує те, що не його! Аж доки це буде? Лихо тому, хто себе обтяжує заставами!"
7 Хіба раптово не встануть на тебе твої кредитори, не прокинуться і не стануть тебе трясти, і чи не станеш ти за здобич для них?
8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
9 Лихо тому, хто неправедний зиск отримує для оселі своєї, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим з рук лихих врятованим бути!
10 Нарадив ти сором для оселі своєї, щоб знищити численні народи, і згрішила душа твоя.
11 Бо камінь стінний кликатиме, і йому відповість сволок дерев'яний.
12 Лихо тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює його!
13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи працюють для вогню, і мучаться люди на марне?
14 Бо розумінням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
15 Лихо тому, хто свого ближнього поїть до п'яну з келиху гніву свого, щоб бачити сором його!
16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе повернеться келих правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!
17 Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
18 Який дасть пожиток різьблений бовван, що його відлив якоюсь подобою творець його, і який брехливий вчитель спонукав майстра зробити цих німих божків?
19 Лихо тому, хто дереву каже: "Прокинься!" А мовчазному каменю: "Зруш!" Чи ж він навчатиме? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!
20 А Господь у своєму храмі святому. Мовчи перед обличчям його, вся земле!
Авакума 3
1 Жалобна молитва пророка Авакума:
2 "Господе, звістку твою я почув та й злякався! Господе, оживи свою справу у визначений тобою час, у визначений час об'яви, у гніві про милосердя згадай!
3 Бог іде від Теману, і Святий від гори Паран. Села. Велич його вкрила небо, і слава його наповнила землю!
4 А сяйво було, наче сонячне світло, і проміння виходило з рук його, і там укриття його потуги.
5 Перед обличчям його моровиця йде, а від ніг його виходило полум'я.
6 Став — і землю він зміряв, поглянув — і народи затряс, і попадали гори відвічні, вікові похилились узгір'я. Шляхи його вічні.
7 Я бачив намети Кушану під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.
8 Чи на ріки, о Господе, ти запалав, чи на ріки твій гнів? Чи твоя лють на море, коли їздиш на конях своїх, на рятівних своїх колісницях?
9 Лук твій вийнятий, наповнений стрілами сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
10 Тебе вгледівши, гори дрижали, пронеслася сильна гроза, безодня свій голос дала, здійняла високо руки свої.
11 Сонце й місяць зупинилися в помешканні своєму від сяйва твоїх стріл і блиску списа твого.
12 У люті ступав ти землею, у гніві людей молотив.
13 Ти вийшов врятувати свій народ, врятувати помазанця свого. Ти з оселі безбожного верх зірвав, ти все зруйнував від стелі до підвалин. Села.
14 Ти вразив списами голови його вояків, як вони піднялися, щоб мене розпорошити. Вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.
15 Ти перейшов через море своїми кіньми, через бурхливі води великі.
16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, в мої кістки ввійшла гнилизна, і тремчу я на місці своєму, я чекатиму в спокої день утиску, що прийде на народ.
17 Коли фіґове дерево не зацвіте, і не буде врожаю в виноградниках, не виправдає очікування оливка, а поле збіжжя не вродить, і зникне отара з кошари, і не стане в оборах худоби,
18 то й тоді я Господом тішитимуся, радітиму Богом порятунку свого!
19 Господь Бог — моя сила, він робить ноги мої, як у лані, і водить мене висотми!"
Для диригента хору та струнних інструментів.
ПРОРОЦТВО СОФОНІЇ
Софонiї 1
1 Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.
2 Забираючи, все заберу з поверхні землі, — каже Господь.
3 Заберу я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і причину спотикання разом з безбожними, і витну людину з поверхні землі, — каже Господь.
4 І руку свою простягну я на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму, і винищу з місця цього рештки Ваала, імена жерців священиків,
5 і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм,
6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до нього.
7 Замовчи перед Господом Богом, бо близький день Господній, бо жертву Господь приготував, і посвятив своїх покликаних.
8 І станеться в день Господньої жертви, і навідаю я князів і синів царя та всіх, хто одягає вбрання чуже.
9 І навідаю я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює оселю свого пана насиллям та оманою.
10 І буде в дні тому, — каже Господь, — з Рибної брами крик, і завивання з нової частини міста, і велика руїна на пагорбах.
11 Голосіть, мешканці Махтешу, бо знищений буде весь купецький народ, будуть винищені всі, хто важить срібло.
12 І тієї пори обшукаю я з ліхтарями Єрусалим, і навідаю я тих людей, які задубіли на дріжджах своїх, що кажуть у серці своєму: "Господь не вчинить добра, і лиха не зробить".
13 І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні оселі — за спустошення, і вони будуватимуть будинки, але в них не сидітимуть, і садитимуть виноградники, та вина їхнього не питимуть.
14 Близький великий день Господній, він наближається й не бариться. Гіркий голос Господнього дня, заплаче тоді навіть хоробрий!
15 День гніву цей день, день смутку й насилля, день спустошення та руйнування, день мороку та темряви, день хмари й імли,
16 день сурми й бойової тривоги проти укріплених міст та проти високих міських веж.
17 Я наведу на людей лихо, і вони ходитимуть, мов сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхні тіла стануть гноєм.
18 Врятувати їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і ревним вогнем його буде пожерта вся земля, бо прийде жахливе знищення на всіх мешканців цього краю.
Софонiї 2
1 Зберіться докупи, народе безсоромний,
2 перше ніж вийде постанова, і не пролетить день, як полова, поки не прийшла на вас лють гніву Господнього, і поки не настав день гніву Господнього!
3 Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує закони його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!
4 Бо покинута буде Газа, а Ашкелон спустошенням стане, Ашдод виженуть опівдні, а Екрон буде вирваний.
5 Лихо мешканцям довкілля морського, народові крітському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, я тебе винищу до останнього мешканця!
6 І буде довкілля морське пасовиськами, повними криницями для пастухів та кошарами для отар,
7 і буде це узбережжя решті оселі Юди, і вони на них пастимуть, і в оселях Ашкелону вечірньої пори відпочиватимуть, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і він їхню долю поверне.
8 Чув я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ мій і чванилися над кордонами їхніми.
9 Тому як живий я! — каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів, — стане Моав як Содом, а Аммонові сини — як Гоморра: землею тернини, солончаком і навіки пусткою! Пограбує їх решта народу мого, а залишок люду мого їх посяде.
10 Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.
11 Господь буде грізний проти них, бо він знищить усіх богів землі, і вклонятимуться йому кожен з місця свого, усі острови народів.
12 Також ви, етіопи, побиті мечем моїм будете.
13 І на північ простягне він руку свою, і знищить Ашшура, і Ніневію зробить безводною, мов ту пустелю.
14 І лежатимуть серед неї череди і всяка польова звірина, і пелікан та їжак ночуватимуть на різьблених прикрасах її, сова кричатиме у вікні, на порозі ворона, бо відірвано кедрину його.
15 Оце те радісне місто, що безпечно живе, що каже в серці своєму: "Я, і більше нікого!" Як стало воно пусткою, лігвом для звірини! Кожен, хто проходитиме повз нього, присвисне й рукою махне!
Софонiї 3
1 Лихо місту тому ворохобному та опоганеному, місту насильникові!
2 Не слухає воно голосу, не приймає картання, не складає сподівання на Господа, до Бога свого не наближається.
3 Його вельможі посеред нього — леви ревучі, його судді — вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.
4 Пророки його чванькуваті й зрадливі, його священики зневажають святиню, порушують Закон.
5 Господь у ньому справедливий, він не вчинить лихого.