Та будеш ти там врятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!
11 А зараз зібралися на тебе численні народи, промовляючи: "Хай він зневажений буде, і хай наше око побачить нещастя Сіону!"
12 Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють порад його, бо він їх зібрав, як до клуні снопи.
13 Ставай та молоти, дочко Сіону, бо я ріг твій залізом зроблю, а копита твої зроблю міддю, і ти розпорошиш численні народи та посвятиш для Господа несправедливий їхній прибуток, а їхнє багатство — Володареві всієї землі.
14 Тож опережися, дочко валом! Беруть в облогу нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю...
Михея 5
1 А ти, Віфлеєме-Ефрате, хоч малий ти у тисячах Юди, з тебе мені вийде той, що буде володарем в Ізраїлі, що віддавна постав він, від днів віковічних.
2 Тому він їх видасть до часу, аж поки ота не народить, що народити має, а решта братів його повернеться до Ізраїлевих синів.
3 І встане він, і пастиме Господньою силою, величчю ймення Господа Бога свого. І осядуть вони, бо він зввеличиться аж до країв землі!
4 І він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і топтатиметься по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та вісім людських князів.
5 І вони пастимуть мечем край Ашшура, край же Німрода — у воротах його. Та він від Ашшура врятує, як той прийде в наш край, і коли топтатиметься по наших кордонах.
6 І Якова залишок буде серед численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він не сподіватиметься на людину, і не чекатиме на людських синів.
7 І залишок Якова буде між людьми, серед численних народів, як лев між лісовою звіриною, як левчук між отарами овець, що проходячи, топче й шматує, і нема нікого, хто б зміг врятувати.
8 Хай простягнеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай усі вороги твої витяті будуть!
9 І в день той, — каже Господь, — витну я коні твої серед тебе, і знищу твої колісниці.
10 І понищу міста твого краю, і всі твердині твої порозвалюю.
11 І вирву чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.
12 І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої посеред тебе, і ти вже не вклонятимешся тому, що зроблене твоїми руками.
13 І постинаю дерева жертовні твої серед тебе, і міста твої винищу.
14 І в гніві та в люті помщуся я неслухняним народам!"
Михея 6
1 Послухайте, що каже Господь: "Встань, судися перед горами, і хай узгір'я почують твій голос!
2 Послухайте, гори, Господнього суду, і ви, основи землі, візьміть до вух, бо в Господа пря з народом своїм, судиться він з Ізраїлем!
3 Народе мій, що тобі я зробив і чим мучив тебе, свідчи на мене!
4 Бо я з Єгипетського краю тебе вивів, і викупив тебе з рабства єгипетського, і перед тобою послав я Мойсея, Аарона та Маріам.
5 Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб стали відомі тобі справедливості Господа".
6 З чим піду перед Господа, схилюся перед Богом, що на висоті? Чи піду перед нього з цілопаленнями, з річними телятами?
7 Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятки тисяч потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого первістка, плід утроби моєї за гріх моєї душі?
8 О людино, було тобі виявлено, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, — нічого, а тільки, щоб вчинки твої були справедливі, і милосердя любити, і в покорі ходити перед Богом твоїм".
9 Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, той боїться ймення твого: "Послухайте берла й того, хто призначив його:
10 "Чи є ще в оселі безбожного коштовності несправедливі, та неповна ефа?
11 Чи я виправдаю ваги неправдиві, і калитку з гирями неправильними?
12 Що повні насилля його багачі, мешканці ж його — брехуни, і язик підступий у їхніх вустах,
13 то теж бити почну я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.
14 Ти їстимеш, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоєму, ти ховатимеш речі, але не врятуєш їх, а що ти врятуєш мечеві віддам.
15 Ти сіятимеш, але не пожнеш, ти оливку топтатимеш, та не будеш маститися оливою, чавитимеш молодий виноград, та вина ти не питимеш!
16 Бо ще бережете всі устави Омрі та всі вчинки оселі Ахава, і за їхніми порадами ходите ви, тому я видам тебе на спустошення, і на посміховисько — мешканцям його, і ви ганьбу народу мого понесете!
Михея 7
1 "Лихо мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по збору винограду. Нема грона на їжу, нема достиглої фіґи, якої жадає душа моя!
2 Згинув побожний із землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.
3 Наставлені руки на лихо, щоб вправно робити його, князь вимагає, суддя судить за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить і викривлює все.
4 Найкращий з них — як будяк, найправдивіший — гірший від терну. Настає день твоїх сторожів, день відвідин твоїх, і будеш ти в сум'ятті!
5 Другові не довіряйте, не сподівайтеся на приятеля, від тієї, що на ложі твоєму лежить, пильнуй двері вуст своїх!
6 Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка — проти свекрухи своєї, вороги кожному — хатні його!
7 А я виглядаю на Господа, сподіваюся на Бога порятунку мого, Бог мій почує мене!
8 Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впав, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!
9 Терпітиму я гнів Господній, бо згрішив йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене виведе, побачу його справедливість!
10 І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: "Де він, Господь, Бог твій?" Та побачать очі мої, як її топтатимуть, немов болото на вулицях.
11 Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддаляться кордони твої цього дня!
12 Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.
13 І пусткою стане земля через мешканців її, через плід їхніх вчинків.
14 Паси мій народ своїм берлом, отару спадку твого, що пробуває в лісі самотньо, в середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.
15 Як за днів твого виходу з Єгипетського краю, покажи йому чуда.
16 Народи побачать це, і осоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на вуста, їхні вуха оглухнуть.
17 Лизатимуть порох вони, як той гад, як плазуюче землі, повилазять тремтячи з укріплень своїх, вони тремтітимуть перед Господом, Богом нашим, і боятимуться тебе!
18 Хто Бог інший, як ти, що забуває провину і пробачає гріх решті спадку свого, свого гніву не тримає назавжди, бо кохається в милості?
19 Знов над нами він змилується, наші провини потопче. Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.
20 Ти даси правду Якову, Авраамові ласку, яку присягав ти для наших батьків від днів давніх".
ПРОРОЦТВО НАУМА
Наума 1
1 Пророцтво на Ніневію. Книга видіння Наума з Елкошу.
2 Палкий Бог, і мстивий Господь, Господь мстивий та лютий, Господь мстивий до тих, хто його ненавидить, і пам'ятає про кривду своїх ворогів.
3 Господь довготерпеливий і великої потуги, та очистити винного він не очистить. Господь — у бурі та в вихорі шлях його, а курява від стоп його неначе хмара.
4 Як гнівається він на море, то сушить його, і всі ріки висушує, сохне Башан та Кармел, і в'яне квітка Лівану.
5 Гори тремтять перед ним, а підгірки розтоплюються, перед обличчям його трясеться земля та всесвіт й усі його мешканці.
6 Хто встоїть перед гнівом його, і хто стане в полум'ї люті його? Його лють виливається, мов той вогонь, і розпадаються скелі від нього!
7 Добрий Господь, пристанище він у день утиску, і знає він тих, хто на нього сподіється!
8 Але в зливі навальній знищить він заколотників, і в темряву зажене ворогів.
9 Що ви задумали проти Господа? Він знищить до кінця, не постане два рази насилля.
10 Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивалися, немов би вином, вони будуть дощенту пожерті, мов солома суха!
11 З тебе вийшов задумуючий проти Господа лихе, радник нікчемний.
12 Так промовляє Господь: "Хоч були б найсильніші і вельми численні, та знищені будуть вони! І хоч я тебе мучив, та вже не мучитиму!
13 Ось я зламаю ярмо його, яке на тобі, і пута твої позриваю".
14 І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: "Вже не буде в тебе нащадків, що носили б ім'я твоє! З оселі бога твого я боввана та ідола витну, зроблю тобі могилу з них, бо ти став нікчемою".
Наума 2
1 Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир. Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не ходитиме нікчема по тобі, він витятий весь!
2 На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на шлях, підпережи свої стегна, наберися сил,
3 бо зробить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що її напасники зруйнували, і знищили її паростки.
4 Щити витязів його червоні, вояки в кармазині, колісниці у вогняному блиску криці, готові до бою списи кипарисові.
5 Колісниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вигляд немов полум'я смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.
6 Він згадає шляхетних своїх, ось вони йдуть спотикаючись. Вони квапляться на мури її, готуються до захисту.
7 Та брами річок відчиняться, а палац зруйнується.
8 Постановлено. Вона буде оголена і в полон буде забрана, а рабині її стогнатимуть і битимуть себе в груди, мов ті голуби.
9 Була Ніневія як став, що води його витікають. Стійте, стійте! Та нема нікого, хто б їх завернув!
10 Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, нема кінця запасам коштовних речей.
11 Скрізь руїна і пустка... Серця зомліли і ноги дрижать, і болі в крижах в усіх, і обличчя їхні від напруги червоні .
12 Де лігвище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця з левеням, і ніхто не лякав їх?
13 Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, він печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої — пошматованим.
14 Ось я проти тебе, — каже Господь Саваот, — пущу я димом твої колісниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і винищу здобич твою на землі, і вже не почується голос твого вісника.
Наума 3
1 Лихо місту цьому кровожерливому, воно повне брехні й насилля, здобич не закінчиться в нього!
2 Чути свист батога, гуркіт коліс, чвал коней і гул колісниць,
3 гомін вершників з полум'яними мечами та блискучими щитами, і багато побитих, і мертвих велике число, і всі спотикаються об безліч трупів,
4 це за безкінечну розпусти повії, привабливої вроди, вправної в чарах, що народи за розпусту свою вона продавала, а роди — за чари свої.
5 Ось я проти тебе, — каже Господь Саваот, — я подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу я твій сором народам, а царствам — твоє безчестя!
6 І кину на тебе багном, і знеславлю тебе, і виставлю на сміх!
7 І кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й скаже: "Пограбована Ніневія! Хто співчуватиме їй? Де шукати тобі розраду?"
8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед каналів Ріки, вода навколо нього, що валом було йому море і море було йому муром?
9 Етіопія — сила його, як і Єгипет, і вона не має кінця.