І йшли вони три дні в пустелі, і не знаходили води.
23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо її Мара.
24 І став народ ремствувати на Мойсея, промовляючи: "Що ми питимемо?"
25 І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там він дав йому постанову та право, і там його випробував.
26 І сказав він: "Коли таки слухатимеш ти голосу Господа, Бога твого, і вчинятимеш те, що слушне в очах його, і будеш слухняним заповідям його, і виконуватимеш усі постанови його, то болячки, що я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо я Господь, лікар твій!"
27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.
Вихід 16
1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустелі Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з Єгипетського краю.
2 І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустелі.
3 І казали їм Ізраїлеві сини: "Краще б ми були померли від Господньої руки в Єгипетському краї, коли ми сиділи над горням м'яса, як їли хліба досхочу, ніж оце ви вивели нас до цієї пустелі, щоб поморити всіх голодом".
4 І промовив Господь до Мойсея: "Ось я спускатиму вам дощем хліб з неба, а народ виходитиме і щодня збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи ходитиме він у моєму законі, чи ні.
5 А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають кожного дня".
6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: "Настане вечір і ви побачите, що це Господь вивів вас з Єгипетського краю.
7 А настане ранок, то побачите славу Господню, бо він почув ваші ремствування на Господа. А ми хто, що ви ремствуєте на нас?"
8 І сказав Мойсей: "Побачите, як вечірньої пори Господь дасть вам м'яса на їжу, а вранці хліба вдосталь, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на нього. А ми хто? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!"
9 І сказав Мойсей до Аарона: "Скажи всій громаді Ізраїлевих синів, хай постануть перед обличчя Господа, бо він почув їхнє ремствування!"
10 І коли промовляв Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустелі, аж ось слава Господня з'явилася в хмарі!
11 І Господь промовив до Мойсея:
12 "Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Скажи їм, що вечірньої пори їстимуть вони м'ясо, а вранці наситяться хлібом, і зрозуміють, що я Господь, Бог їхній!"
13 І вечірньої пори знялися перепелиці, і покрили табір. А рано впала роса навколо табору.
14 І як вона висохла, то на поверхні пустелі залишилося щось дрібне, немов паморозь на землі.
15 І побачили Ізраїлеві сини, та й запитували один одного: "Що це?", — бо не знали, що то. А Мойсей відповів їм: "Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
16 Це те, що про нього Господь наказав, щоб збирали з нього кожен у міру свого споживання, хомер на голову, кожен збирає за числом ваших душ, що в наметі його".
17 І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
18 І зміряли вони хомером, і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, зібрали кожен у міру свого споживання!
19 І сказав до них Мойсей: "Хай ніхто не лишає з нього до ранку!"
20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто залишили з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
21 І збирали його щоранку, кожен у міру свого споживання. А нагріте сонцем, воно розтавало.
22 А шостого дня назбирали вони хліба подвійно, два хомери на одного. І посходилися всі старшини громади, і розповіли Мойсеєві.
23 Він же сказав до них: "Це те, що казав Господь: "Повний спокій, завтра свята субота для Господа. Що будете пекти, печіть, а що будете варити, варіть, а що залишиться, покладіть собі на зберігання до ранку"".
24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділося воно, і черви не було в ньому.
25 І сказав Мойсей: "Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не знайдете його на полі.
26 Шість день збиратимете його, а дня сьомого субота, не буде в цей день того".
27 І сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та нічого не знайшли.
28 І сказав Господь до Мойсея: "Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді мої та закони мої?
29 Затямте, Господь дав вам суботу, тому він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, хай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!"
30 І сьомого дня народ відпочивав.
31 І назвала оселя Ізраїлева те манною. Вона була, як коріандрове насіння, біла, а смак її, як коржі в меду.
32 І сказав Мойсей: "Оце те, що наказав Господь: "Наповни нею хомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким я годував вас у пустелі, коли я виводив вас з Єгипетського краю".
33 І сказав Мойсей до Аарона: "Візьми одну посудину, і поклади туди повний хомер манни, і постав її перед Господнє обличчя на збереження для ваших поколінь".
34 І як наказав Бог Мойсеєві, так поставив її Аарон перед ковчегом заповіту на сховок.
35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок років, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу до кордону Ханаанського краю.
36 А хомер — він десята частина ефи.
Вихід 17
1 І рушила вся громада Ізраїлевих синів з пустелі Сін за наказом Господнім, і отаборилася в Рефідімі. І не було води пити народові.
2 І сварився народ з Мойсеєм, промовляючи: "Дайте нам води, щоб ми могли напитися!" А Мойсей їм сказав: "Чого ви сваритеся зі мною? Нащо випробовуєте Господа?"
3 Та народ був там спраглий води. І ремствував народ на Мойсея, промовляючи: "Нащо це ти випровадив нас з Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та отари мої?"
4 І кликав Мойсей до Господа, промовляючи: "Що можу вдіяти з цим народом? Ще трохи, і вони закидають мене камінням!"
5 І сказав Господь до Мойсея: "Візьми в свою руку палицю, що нею ти вдарив був річку, і візьми з собою декого із старшин Ізраїлевих та пройди перед народом!
6 Ось я стану перед обличчям твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, і потече з неї вода, і питиме народ!" І зробив Мойсей так на очах старшин Ізраїлевих.
7 І назвав він те місце Масса та Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: "Чи є Господь серед нас, чи нема?"
8 І прибув Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі.
9 І сказав Мойсей до Ісуса: "Вибери людей для війни з Амаликом. Завтра я стану на верхів'ї гори, а Божа палиця буде в моїй руці".
10 І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, щоб воювати з Амаликом. А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхів'я гори.
11 І коли Мойсей піднімав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускалися, то перемагав Амалик.
12 А руки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли вони каменя, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували з боків руки йому. І були його руки підняті аж до заходу сонця.
13 І переміг Ісус Амалика й народ його.
14 І сказав Господь до Мойсея: "Запиши це на пам'ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докраю зітру я пам'ять Амаликову під небесами".
15 І збудував Мойсей жертовника, і назвав його Єгова-Ніссі.
16 І сказав він: "Господь воюватиме з Амаликом з роду в рід, бо рука їхня піднялася на престол Господа!"
Вихід 18
1 І почув Їтро, жрець мідіянський, Мойсеїв тесть, усе, що зробив був Бог для Мойсея та для свого народу Ізраїлевого, якого вивів Господь із Єгипту.
2 І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, жінку Мойсеєву Ціппору, яку той відпустив до батьківської оселі,
3 та обох синів її, що ймення одному Ґершом, промовивши: "Я став приходьком у чужому краї",
4 а ймення іншому Еліезер, бо Бог мого батька був мені допомогою, і визволив мене від фараонового меча.
5 І прибув Їтро, тесть Мойсеїв, і сини його та жінка його до Мойсея в пустелю, де він отаборився там біля Божої гори.
6 І сказав він до Мойсея: "Я, тесть твій Їтро, прийшов до тебе, і жінка твоя, і обидва сини її з нею".
7 І вийшов Мойсей назустріч тестю, і вклонився до землі, і поцілував його. І запитали вони один одного про мир, і ввійшли до намету.
8 І розказав Мойсей своєму тестеві про все, що зробив був Господь фараонові та Єгиптові через Ізраїля, про всі ті незгоди, що спіткали їх на шляху, і як Господь визволив їх.
9 І тішився Їтро всім тим добром, що вчинив Господь для Ізраїля, що визволив його з єгипетської руки.
10 І промовив Їтро: "Благословенний Господь, що визволив вас з єгипетської руки та з руки фараонової.
11 Нині я знаю, що Господь найвеличніший за всіх богів, бо зробив він це всупереч зухвадьства щодо вас єгиптян".
12 І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, цілопалення та жертви для Бога. І прийшов Аарон та всі старшини Ізраїлеві їсти хліб з Мойсеєвим тестем перед Божим обличчям.
13 Наступнонго дня сів Мойсей судити народ, а народ стояв навколо Мойсея від ранку аж до вечора.
14 І побачив тесть Мойсеїв усе, що він робить народові, та й сказав: "Чого ти сидиш сам один, а весь народ стоїть навколо від ранку аж до вечора?"
15 А Мойсей відповів своєму тестеві: "Бо народ приходить до мене запитати суду Божого.
16 Бо як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та закони його".
17 І сказав тесть Мойсеїв до нього: "Недобре це.
18 Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, не для одного ця справа
19 А зараз послухай мого слова, я пораджу тобі, і буде Бог з тобою! Стій за народ перед Богом, і принось справи до Бога.
20 І ти остережеш їх за постанови та за закони, і вкажеш їм той шлях, яким вони підуть, і ту справу, яку вони зроблять.
21 А ти знайди серед усього народу чоловіків здібних, богобоязливих, чоловіків справедливих, що ненавидять зиск, і настанови їх над ними тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.
22 І вони судитимуть народ за потреби. І всяку складну справу вони принесуть до тебе, а якщо вона незначна, то розсудять самі. І хай вони несуть тягара з тобою.
23 Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти впораєшся, а також весь народ цей прийде на своє місце в мирі".
24 І послухався Мойсей голосу тестя свого, і зробив усе, що той був сказав.
25 І обрав Мойсей здібних чоловіків із усього Ізраїля, і настановив їх старшими над народом, тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.
26 І судили вони народ при необхідності.