Обличчям до землі вони вклонятимуться тобі та лизатимуть порох твоїх ніг, і ти зрозумієш, що я — Господь, що не осоромляться ті, хто на мене сподівається!
24 Чи ж у сильного буде вирвана здобич, і чи полонені врятуються від переможця?"
25 Бо Господь каже так: "Полонені звільнені будуть навіть з рук переможця, і здобич буде забрана в сильного, і я стану на прю з твоїми суперниками, синів же твоїх я врятую.
26 І я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров'ю, немов би вином молодим... І зрозуміє тоді кожне тіло, що я — Господь, твій Рятівник, що тебе викуповує, Потужний Якова!"
Iсаї 50
1 Так каже Господь: "Де вашої матері лист про розлучення, з яким я її відпустив? Або кому з моїх позичальників я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.
2 Чому нікого нема, коли я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука моя справді короткою стала, щоб викуповувати, і хіба рятувати нема в мені сили? Та ж докором своїм я висушую море, перетворюю ріки в пустелю, їхня риба гниє без води й помирає від спраги!
3 Небеса одягаю я в темряву, і веретою їх покриваю".
4 Господь Бог мені дав язика вправного, щоб я вмів зміцнити словом змученого, він щоранку пробуджує, пробуджує вухо мені, щоб слухати, немов слухають учні.
5 Господь Бог відкрив вухо мені, і я був слухняним, назад не відступив.
6 Підставив я спину свою тим, хто б'є, а щоки — хто смика за бороду, обличчя свого не сховав від ганьби і плювання.
7 Але Господь Бог допоможе мені, тому не осоромлюся я, тому я зробив був обличчя своє, немов кремінь, знаючи, що не буду осоромлений.
8 Близько той, хто мене виправдає, хто ж стане зі мною на прю? Станьмо разом. Хто мій супротивник? Хай до мене підійде!
9 Отож, Господь Бог допоможе мені, хто ж отой, що визнає мене винуватим? Вони всі розпадуться, немов поточений міллю одяг!
10 Хто між вами боїться Господа і голос його слуги слухає? Хто ходить у темряві, не маючи світла, хай сподівається він на Господнє ім'я, і хай на Бога свого опирається!
11 Тож ви, що запалюєте вогонь, що вогненними стрілами озброєні, ходіть у жарі свого вогню та в стрілах вогненних, які розпалили! З моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!
Iсаї 51
1 Почуйте мене, хто прагне правди, хто шукає Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані.
2 Погляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, я покликав його, коли був він один, і він розмножився, маючи моє благословення.
3 Бо втішає Сіон Господь, всі руїни його втішає, і перетворює пустелі його на Еден, його ж степ — на Господній садок! Втіха та радість пробуватимуть у ньому, хвала й пісноспіви.
4 Послухай мене, мій народе, і візьми до вух, моє плем'я, бо вийде від мене Закон, а своє правосуддя я поставлю за світло народам!
5 Близька правда моя. Вийде порятунок мій, а руки мої судитимуть народи. Острови сподіватимуться на мене і чекатимуть на руку мою.
6 Підніміть свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо зникне, як дим, а земля розпадеться, мов одяг старий, мешканці ж її, як та воша, згинуть, порятунок же мій буде вічним, а правда моя — непохитна!
7 Почуйте мене, знавці правди, народе, що в серці його мій Закон. Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтеся,
8 бо поточить їх міль, мов одяг, і як вовну, черва їх пожере, а правда моя буде вічна, і порятунок мій з роду в рід!
9 Пробудися, пробудися, одягнися в силу, рука Господня! Пробудися, як у давнину, як за покоління минулі! Хіба це не ти потрощила Рагава, продірявила крокодила?
10 Хіба це не ти море висушила, води безодні великої, що морську глибину зробила шляхом для переходу викуплених?
11 Отак визволені Господом повернуться та до Сіону зі співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зітхання втечуть!
12 Я, лиш я вас утішу! Хто ж то ти, що боїшся людини смертної та людського сина, що до трави він подібний?
13 І ти забуваєш про Господа, що створив був тебе, що напнув небеса він та землю заклав, ти щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе знищити. Але де той гнобителів гнів?
14 Закутий у кайдани незабаром розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба.
15 Бо я — Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвилі, Господь Саваот йому ймення!
16 І кладу я слова свої у вуста твої та ховаю тебе в тіні рук своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: "Ти мій народ!"
17 Пробудися, пробудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки Господньої випила ти келих гніву його, чашу дурману вицідила...
18 З усіх тих синів, що вона породила, нікого нема, хто б провадив її. З усіх тих синів, яких виховала, нікого нема, хто б підтримав її...
19 Ці дві речі спіткали тебе, але хто поспівчуває тебі? Руїна й недоля, голод та меч, хто розважить тебе?
20 Сини твої зомліли, лежали на розі всіх вулиць, мов олені в тенетах, повні гніву Господнього, осуду Бога твого...
21 Тому послухай оцього, убога й сп'яніла, але не з вина".
22 "Так промовляє Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за народ свій стає: "Ось келиха дурману я забираю з твоєї руки, чашу гніву мого, вже не питимеш!
23 І дам я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі промовляли: "Схилися, і по тобі ми перейдемо!" І підставила ти спину свою, немов землю, і як вулицю для перехожих...
Iсаї 52
1 Пробудися, пробудися, одягнися, Сіоне, у силу свою, одягнися у одяг пишноти своєї, о Єрусалиме, місто святе, бо вже необрізаний та нечистий не ввійде до тебе!
2 Устань, обтруси з себе порох та сядь, Єрусалиме! Розв'яжи пута з шиї своєї, о бранко, дочко Сіону!"
3 Бо Господь так каже: "Задарма були ви продані, тому будете викуплені не за срібло".
4 Бо так каже Господь Бог: "До Єгипту зійшов був народ мій колись, щоб мешкати там, а Ашшур за ніщо його тиснув.
5 А зараз, що мені тут робити, — каже Господь, — коли взятий даремно народ мій? тріумфують володарі їхні, — каже Господь, — і повсякчасно щодня моє ймення зневажене...
6 Тому дізнається народ мій про ймення моє, саме того дня він зрозуміє, що я той, що каже: "Ось я!"
7 Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, про добро, про порятунок, що каже Сіонові: "Царює твій Бог!"
8 Слухай! Твої вартові вигукують радісно, бо бачать вони особисто, як до Сіону Господь повертається.
9 Радійте, співайте всі, єрусалимські руїни, бо Господь звеселив народ свій, викупив Єрусалим!
10 Господь оголив на очах усіх народів святу руку свою, і порятунок від нашого Бога побачать усі кінці землі!
11 Геть, геть виходьте звідси! Нечистого нічого не торкайтеся! Вийдіть з середини його! Очистьтеся, ви, що носите посуд Господній!
12 Не в поспіху вийдете і не навтьоки ви підете, адже йтиме Господь перед вами, за вами ж — Ізраїлів Бог.
13 Ось мій слуга робитиме з розумінням, він матиме високий статус, буде піднесений над усіма і звеличений!
14 Як дивлячись на нього, багато жахалися від його нелюдського вигляду!
15 Так він здивує численні народи, царі свої вуста замкнуть перед ним, бо побачать, про що не сказано їм, і довідаються про те, чого не чули вони!"...
Iсаї 53
1 Хто б повірив тому, що ми чули, і над ким відкрилася рука Господня?
2 Бо він виріс перед ним, мов пагін, мов корінь із сухої землі, він не мав чим здобути нашу прихильність. І як ми його бачили, то не мали до нього потягу!
3 Він зневажений був і покинутий, людина, що зазнала недуг і болю, від якої відвертають обличчя з презирством, і ми його нізащо мали...
4 Направду ж він немочі наші взяв і наші болі поніс, а ми вважали його за покараного, ніби Бог його вразив муками...
5 А він був вражений за наші гріхи, за наші провини він мучений був, кара на ньому була за наш мир, його ж ранами зцілено нас!
6 Усі ми блукали, немов ті овечки, розпорошилися кожен на власний шлях, і на нього Господь поклав гріх усіх нас!
7 Він в утиску був і приниженні, але вуст своїх не розтулив. Як ягня, що ведуть на заріз, як овечка в час стрижки, так і він не розтуляв своїх вуст...
8 Від був гноблений, позбавлений суду, і хто міг збагнути, що його забрано з краю живих і дано на смерть за провини мого народу...
9 З безбожниками визначили йому місце для поховання і поклали в могилу багатого, хоч провини він не мав, і не було в його вустах брехні...
10 Та дозволив Господь, щоб побити його, щоб муки завдано йому. Якщо ж душу свою покладе він як жертву за гріх, то побачить своїх нащадків, і житиме довгі дні, і намір Господній рукою його буде виконано!
11 Він через муки своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Мій справедливий слуга, оправдає знанням своїм багатьох і їхні гріхи понесе.
12 Тому дам частку йому між великими, він ділитиме здобич із сильними, бо на смерть віддав душу свою і був зарахований до злочинців, хоч захищав їх і взяв на себе гріх багатьох!
Iсаї 54
1 Веселися ж, неплідна, яка не народжувала, втішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покинутої буде більше синів від синів одруженої, — каже Господь!
2 Розшир місце намету свого, а полотнища наметні розтягни, не стримуй себе! Подовж мотузки намету свого, а кілочки позабивай глибше!
3 Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а нащадки твої вспадкують народи, і заселять міста спорожнілі.
4 Не бійся, бо сорому ти не знатимеш, і червоніти тобі не доведеться, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби вдівства свого ти вже не згадаєш!...
5 Бо чоловік твій — Творець твій, Господь Саваот йому ймення, Святий Ізраїлів, що тебе викупив, він Богом усієї землі буде званий!
6 Бо Господь був покликав тебе, як жінку покинуту й засмучену духом, як жінку юнацтва свого, від якої відмовилися, — каже твій Бог.
7 На мить я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.
8 У запалі гніву я сховав був обличчя своє на хвилину від тебе, та вічною любов'ю змилуюся над тобою, каже той, хто тебе викупив, Господь.
9 Бо для мене оце — мов ті Ноєві дні, як я присягнув був, що Ноєві води не пройдуть уже над землею, так я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!
10 Бо зрушаться гори і пагорби захитаються, та ласка моя не відійде від тебе, і угода мого миру не похитнеться, — каже Господь.