Той Бог, що землю створив і міцно поставив її. Не як пустку її створив, а для проживання. Я — Господь, і нема більше іншого Бога!
19 Я не промовляв в укритті, чи в темному місці землі. Я не казав до нащадків Якова: "Шукаєте даремно мене!" Я — Господь, кажу лише справедливе, звіщаю правдиве!
20 Зберіться й прийдіть, наблизьтеся всі врятовані від поганських народів! Не знає нічого, хто носить дерев'яного боввана свого, та що молиться богові, який не захистить.
21 Розкажіть та розтлумачте, послухайте порад. Хто розповідав це віддавна, з давніх часів це звіщав? Чи ж не я, ваш Господь? Бо ж нема Бога, крім мене, окрім мене нема Бога праведного та Рятівника!
22 Зверніться до мене і врятуєтеся, всі кінці землі, бо я Бог, і нема більше іншого Бога!
23 Я собою самим присягав, справедливість із вуст моїх вийшла, те слово, яке не повернеться, що всяке коліно вклонятиметься мені, усякий язик присягне
24 і скаже: "Тільки в Господі правда та сила!" Прийдуть до нього та засоромляться всі, хто на нього мав невдоволення.
25 Через Господа виправдаються і прославляться всі нащадки Ізраїля!
Iсаї 46
1 Бел упав на коліна, зігнувся Нево, стали ідоли їхні ношею для звірини та худоби. Те, що колись ви носили, покладене вантажем на худобу змучену.
2 Зігнулися і попадали вони на коліна. Не змогли ці боги врятувати своїх бовванів, і самі до полону пішли...
3 Почуйте мене, оселе Якова, та весь залишку оселі Ізраїля, яких від живота я підняв, носив від утроби,
4 і я буду той самий до старості вашої, і до сивини вас носитиму, я створив і я носитиму, буду підтримувати й порятую!
5 До кого мене ви вподобите та з ким зрівняєте, щоб схожість знайти?
6 Ті, що золота не шкодують, відважують срібло, винаймають золотаря, щоб він з того їм бога зробив, і перед ним вони падають та вклоняються,
7 носять його на плечі, піднімають його й закріплюють, щоб стояв він, і стоїть він нерухомо на місці. Коли ж хто до нього звертається, то він не відповість, і не врятує його від недолі.
8 Пам'ятайте про це, майте хоробрість взяти це до грішного серця свого!
9 Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо я Бог, і нема іншого Бога, і нема нікого, як я.
10 Я від самого початку звіщаю про те, що буде в кінці, і наперед — що станеться, і що кажу: "Мій намір відбудеться і всяке бажання своє я зроблю.
11 Для виконання свого наміру, я хижого птаха зі сходу покличу, з краю далекого людину призначу. І як я сказав, так і зроблю, що я задумав був, те виконаю!
12 Почуй мене, зачерствілий люде, далекий від справедливості!
13 Я свою справедливість наблизив, вона недалеко, допомога моя не забариться, я дам порятунок Сіонові й Ізраїлеві — мою велич!"
Iсаї 47
1 Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавілону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо вже не скажуть на тебе: "Тендітна та випещена!"
2 Візьми жорна й борошна намели, намітку свою відхили, закоти подолка та ноги відкрий, і бреди через ріки.
3 Ти світитимеш голим тілом, і хай усі бачать твою ганьбу! Я помщуся й не пошкодую нікого!
4 Є той, хто вас викуповує, Господь Саваот йому ймення, Святий Ізраїлів.
5 Сиди мовчки, сховайся в темряві, о дочко халдеїв, бо вже не називатимуть тебе: "Пані царств!"
6 Розлютився я на народ свій, збезчестив спадщину свою, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них, на старця наклала своє тяжке ярмо,
7 та й сказала: "Навіки я буду пані!" І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...
8 А зараз послухай оце, розпещена, що безпечно сидиш, що промовляєш у серці своєму: "Я, і більше ніхто! Не сидітиму вдовою і не знатиму втрати дітей!"
9 Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, втрата дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при всіх твоїх чарах, при силі великій твоїх заклинань!...
10 Ти ж бо сподівалася на злобу свою, промовляючи: "Ніхто не побачить мене!" Звела тебе мудрість твоя та знання твої, і сказала ти в серці своєму: "Я, і більше ніхто!"
11 І прийде на тебе лихо, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптово спустошення, про яке ти не знаєш...
12 Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чар своїх, якими ти мучилася від юності своєї, може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш людей!
13 Змучилася ти від великої кількості радників своїх, хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто в небо вдивляється, хто до зір придивляється, хто віщує кожного місяця, що має на тебе прийти!
14 Ось стали вони, мов солома. Вогонь їх спалить, не врятують вони своєї душі з руки полум'я, бо це не жар, щоб зігрітися, і не полум'я, щоб біля нього сидіти...
15 Такими тобі стануть ті, що ти з ними водилася, ворожбити твої від юності твоєї, кожен блукатиме на свій бік, нема нікого, хто б тебе врятував!
Iсаї 48
1 Послухайте це, оселе Якова, що зветеся ім'ям Ізраїлевим, і що вийшли з Юдиних вод, що клянетеся йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте, та не в правді і не в справедливості!
2 Вони-бо від міста святого себе називають та на Бога Ізраїлевого опираються, ім'я йому — Господь Саваот!
3 Я віддавна звіщав про минуле, з вуст моїх вийшло воно й розповів я про нього, не барився, і воно відбувалося.
4 Тому, що я знав про впертість твою, твоя ж шия — то м'язи залізні, а чоло твоє — мідне.
5 Тому звіщав я віддавна тобі, ще поки прийшло, розповів я тобі, щоб ти не казав: "Мій божок це зробив, про це наказав мій бовван та мій ідол".
6 Ти це чув, переглянь усе це. І ви хіба не визнаєте цього? Уже зараз я розповідаю тобі нове й таємне, чого ти не знав.
7 Нині воно відбувається, а не в минулому, а перед цим днем ти не чув був про це, і не зможеш сказати: "Я це знав".
8 Та не чув ти й не знав, і віддавна ти не відкривав свого вуха, бо я знав, що конче ти зрадиш, і звано тебе від утроби перевертнем.
9 Заради ймення свого я зупиняю свій гнів, і заради слави своєї я стримуюся проти тебе, щоб не знищити тебе.
10 Оце перетопив я тебе, але не як те срібло, у горнилі недолі тебе дослідив.
11 Заради себе, заради себе роблю, щоб не було збезчещене ймення моє? А іншому слави своєї не дам.
12 Почуй мене, Якове та Ізраїлю, мій покликаний. Це я, я перший, також я останній!
13 Це моя рука землю заклала, і небо напнула правиця моя, я покличу до них і вони стануть разом.
14 Зберіться всі та й послухайте. Хто серед вас розповів був про те? Кого Господь любить, той виконає волю його над Вавілоном, рука ж його на халдеях.
15 Я, я сказав і покликав його, спровадив його, і на шляху своєму йому щаститиме.
16 Наблизьтесь до мене, послухайте це: "Споконвіку я не промовляв потаємно, від часу, як відбувалося це, я був там. А зараз послав мене Господь Бог та його дух".
17 Так каже Господь, Святий Ізраїлів, що викупив тебе: "Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе шляхом, яким ти маєш ходити".
18 О, коли б ти дослухався до моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!
19 А нащадків твоїх було б, як піску, а тих, що вийдуть з твого живота — немов зернят його, і витяте й винищене не було б твоє ймення перед обличчям моїм!
20 Вирушіть з Вавілону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, розголосіть це, аж до краю землі рознесіть, скажіть: "Господь викупив раба свого Якова!
21 І спраги не знали вони на пустелях, якими провадив він їх. Воду зі скелі пустив їм, він скелю розбив і вода потекла!"
22 Для безбожних спокою нема, — каже Господь.
Iсаї 49
1 Почуйте мене, острови, і зважайте народи далекі: "Господь з утроби покликав мене, моє ім'я згадав з нутра неньки моєї.
2 І він зробив мене, як той гострий меч, заховав у тіні своєї руки, він зробив мене за добірну стрілу, до свого сагайдака поклав.
3 І до мене сказав: "Ти раб мій, Ізраїлю, яким я прославлюся!"
4 І я відповів: "Надаремно працював я, на порожнечу й марноту витрачав свою силу, адже в Господа суд мій, і нагорода моя в Бога.
5 Нині ж Господь, що мене сформував собі від живота за раба, звелів повернути собі Якова, і щоб Ізраїль для нього був зібраний. І буду я шанований в очах Господніх, а мій Бог стане міццю моєю.
6 І він сказав: "Того мало, щоб був ти мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб повернути врятованих Ізраїля, але я зроблю тебе світлом народів, щоб був ти порятунком моїм аж до краю землі!7 Так каже Господь, що викуповує Ізраїля, Святий його, до погордженого в душі, до зневаженого народом, до раба тих володарів: "Побачать царі, і князі повстають, і вклоняться заради Господа, що завжди вірний, заради Святого Ізраїлевого, що обрав тебе".
8 Так каже Господь: "За часу вподобання я відповів тобі, в день порятунку тобі допоміг, і оберігатиму тебе, і дам я тебе заповітом народові, щоб край оновити, щоб поділити спадки спустошені,
9 щоб в'язням сказати: "Виходьте", — а тим, хто в темряві: "З'явіться!" При шляхах вони пастимуться, і по всіх лисих пагорбах — їхні пасовиська.
10 Не будуть голодні вони, ані спраглі, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо вестиме їх той, хто милує, і до водних джерел поведе їх.
11 І зроблю я всі гори свої шляхом, і підіймуться биті шляхи мої.
12 Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й заходу, а ці з краю Сінім.
13 Радійте, небеса, веселися, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив свій народ, і змилувався над своїми убогими!"
14 І сказав був Сіон: "Господь кинув мене, Господь мій про мене забув"...
15 Чи ж жінка забуде своє немовля, чи ж не матиме жалю до сина утроби своєї? Та коли б вони забули, то я не забуду про тебе!
16 Отож на долонях своїх тебе вирізьбив я, твої мури завжди переді мною.
17 Сини твої поквапляться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, будуть віддалені від тебе.
18 Поглянь навколо й побач. Всі вони зібралися і йдуть ось до тебе! Як живий я, — каже Господь, — усіх їх, як оздобу, одягнеш, та підв'яжешся ними, немов наречена.
19 Бо руїни твої та зруйнований край твій, нині справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував.
20 І скажуть до вух твоїх сини сирітства твого: "Тісне мені місце оце, посунься для мене, щоб я міг осісти!"
21 І ти скажеш у серці своєму: "Хто мені їх породив, як була я безплідна, була вигнана та заблукала? І хто виховав їх? Я залишилася сама, а ці, звідки вони?"
22 Так сказав Господь Бог: "Ось я підніму свою руку до люду, і піднесу до народів прапора свого, і позносять синів твоїх у пазусі, а дочок твоїх принесуть на плечах.
23 І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці — за няньок твоїх.