Ліліт тільки там заспокоїться, знайшовши собі відпочинок!
15 Там робитиме своє гніздо гадюка і відкладатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме їх... Там парами збиратимуться яструби...
16 Пошукайте в книзі Господній і прочитайте: "Не забракне з них жодного, не доведеться їм шукати один одного, бо наказали їм вуста його, а дух його їх зібрав!
17 І він кинув для них жеребка, а рука його шнуром мірничим поділила його для них, і вони посядуть його навіки, і з роду в рід у ньому мешкатимуть!"
Iсаї 35
1 Звеселиться пустеля та суха земля, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда,
2 Цвістимуть та радітимуть, втішатимуться та веселитимуться, бо дана їм буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!
3 Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть тремтячі коліна!
4 Скажіть тим, що вони боязкого серця: "Будьте міцні, не лякайтеся! Ось ваш Бог прийде з помстою, як Божа відплата, він прийде і врятує вас!"
5 Тоді розплющаться очі сліпим і чутимуть вуха глухих,
6 Тоді стрибатиме кривий, немов олень, і співатиме безмовний язик, бо в пустелі заб'ють джерела і степом потечуть водні потоки!
7 І місце сухе стане ставом, а спраглий край наповниться водою джерельною. Лігво шакалів, де вони спочивали, стане місцем тростини й папірусу.
8 І буде там битий шлях, і його називатимуть шляхом святим. Не ходитиме ним нечистий, а тільки народ його, і навіть відсталий не заблукає, йдучи ним.
9 Не буде там лева, і всяка дика звірина не знайдеться в ній, а ходитимуть лиш викуплені.
10 І Господні викуплені повернуться та до Сіону зі співом увійдуть, і буде радість довічна на їхній голові! Вони будуть веселі та радісні, а журба та зітхання втечуть від них!
Iсаї 36
1 Чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
2 І послав асирійський цар головного чашника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим військом, і він став при водогоні горішнього ставу, на битому шляху поля валюшників.
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкіїн, головний над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафів, канцлер.
4 І сказав їм великий чашник, щоб передали Єзекії, що отак сказав великий цар, цар асирійський: "На що ти сподіваєшся?
5 Марні твої зусилля і сподівання, щоб встояти проти мене?
6 Ось ти думав опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона проколює долоню йому. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто сподівається на нього!
7 А коли ти скажеш мені: "Ми сподіваємося на Господа, Бога нашого", то чи ж він не той, що Єзекія знищив висоти його та жертовники, і сказав Юді та Єрусалимові: "Перед оцим тільки жертовником будете вклонятися?"
8 А зараз уклади умову з моїм паном, асирійським царем. Я дам тобі дві тисячі коней і побачимо, чи ти зможеш посадити на них вершників.
9 І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? Коли ти сподіваєшся на Єгипет, на його колісниці та вершників!
10 Чи ж без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: "Піди на той край та й знищ його!11 І сказали Еліяким, Шевна та Йоах до головного чашника: "Промовляй до своїх рабів арамейською, бо ми розуміємо, і не промовляй до нас юдейською в голос при тих людях, що на мурі".
12 А головний чашник сказав: "Чи пан мій послав мене промовляти ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб з вами їсти свій кал та пити свою сечу?"
13 І став головний чашник, і прокричав гучним голосом юдейською: "Послухайте слів великого царя, царя асирійського!
14 Так сказав цар: "Хай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас!
15 І хай не запевняє вас Єзекія Господом, промовляючи: "Врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського".
16 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: "Примиріться зі мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зі своєї копанки,
17 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.
18 Щоб не намовив вас Єзекія, промовляючи: "Господь врятує нас!" Чи врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
19 Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарію від моєї руки?
20 Котрий з усіх богів цих країв врятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь врятує Єрусалим від моєї руки?21 І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: "Не відповідайте йому!"
22 І прийшли Еліяким, син Хілкіїн, головний над палацом, і писар Шевна, і канцлер Йоах, Асафів син, з роздертим одягом, до Єзекії, і доповіли йому слова головного чашника.
Iсаї 37
1 І як почув це цар Єзекія, то роздер свій одяг, і накрившись веретою, ввійшов до Господньої оселі...
2 І послав він Еліякима, головного над палацом, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
3 І сказали вони до нього: "Так сказав Єзекія: "Цей день — це день лиха, картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та нема сили народити!
4 Може почує Господь, Бог твій, слова головного чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще жива""...
5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
6 І сказав їм Ісая: "Скажете вашому панові, щоб не боявся тих слів, що почув, якими ображали мене слуги асирійського царя, бо так сказав Господь:
7 "Ось я дам у нього духа, і він почує звістку, і повернеться до свого краю. І я його вражу мечем там!8 І повернувся головний чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив з Лахішу.
9 І він почув про Тіргаку, царя етіопського, що той вийшов воювати з ним, і послав він посланців до Єзекії, промовляючи:
10 "Так скажете до Єзекії, Юдиного царя: "Хай не зводить тебе Бог твій, на якого ти сподіваєшся, кажучи: "Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя".
11 Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім землям, знищивши їх, а ти врятуєшся?
12 Чи їх врятували боги тих народів, яких знищили батьки мої: Ґозана і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
13 Де він, цар Хамату і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?14 І взяв Єзекія ті листи з руки посланців, і прочитав їх, і ввійшов до Господньої оселі. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім обличчям.
15 І Єзекія молився перед Господнім обличчям, промовляючи:
16 "Господе Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти той єдиний Бог для всіх царств землі, ти створив небеса та землю!
17 Нахили, Господе, вухо своє та й почуй! Відкрий, Господе, очі свої та й побач, і почуй усі слова Санхеріва, що прислав ображати живого Бога.
18 Справді, Господе, асирійські царі спустошили свою землю і землі всіх народів.
19 І кинули вони їхніх богів у вогонь, бо не боги вони, а тільки творіння людських рук, дерево та камінь, і знищили їх.
20 А зараз, Господе, Боже наш, врятуй нас від руки його, щоб знали всі царства землі, що ти Господь, Бог єдиний!"
21 І послав Ісая, Амосів син, передати Єзекії, що так сказав Господь, Бог Ізраїлів: "Я почув те, про що ти молився до мене, про Санхеріва, царя асирійського".
22 Ось те слово, яке Господь сказав про нього: "Гордує тобою, сміється з тебе дівиця, дочка Сіону, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
23 Кого лаяв ти та ображав, і на кого підвищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!
24 Через рабів своїх Господа ти ображав промовляючи: "Із безліччю своїх колісниць я вийшов на гори високі, у глиб Лівану. Я зрубаю кедри високі його, добірні його кипариси, і зберуся на саме віддалене місце його височини, в гущавину його саду,
25 я копатиму та питиму чужу воду і стопою своєї ноги повисушую всі єгипетські ріки!"
26 Хіба ти не чув, що віддавна я мав намір зробити це, що за днів стародавніх я це задумав? А зараз зробив, що ти нищиш міста укріплені і робиш їх купою руїн.
27 А мешканці їхні безсилі, налякані та збентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов ніжна трава, як зелень на дахах, обпалені східним вітром...
28 Я знаю сидіння твоє і твій вихід та вхід твій, і твою злість на мене.
29 За твою злість на мене і зухвалість твою, що дійшли до вух моїх, повішу на ніздрі твої я кільце, а вудило моє — у твої вуста, і тебе поверну я тим шляхом, яким ти прийшов!
30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, і їжте їхній плід.
31 А врятоване оселі Юдиної, що лишилося, пустить коріння додолу і свій плід дасть угорі.
32 Бо вийдуть залишки з Єрусалиму та з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.
33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: "Він не ввійде до міста цього і туди він не кине стріли, і зі щитом на нього не піде, і вал проти нього не насипле.
34 Яким шляхом прийде, то ним і повернеться, у місто ж оце він не ввійде, — каже Господь!
35 І це місто я захищу на порятунок його заради себе та заради Давида, мого раба!36 І вийшов ангел Господній, і вбив у асирійському таборі сто вісімдесят п'ять тисяч. І повставали вранці, аж ось навколо всі мертві...
37 Тоді Санхерів, асирійський цар, зібрався та й повернувся до Ніневії.
38 І коли він молився в оселі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шарецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
Iсаї 38
1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього пророк Ісая, Амосів син, і сказав до нього, що так сказав Господь: "Впорядкуй справи в господі своїй, бо ти помреш"...
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
3 промовляючи: "О, Господе, згадай же, що я ходив перед обличчям твоїм правдою та всім серцем, і робив я добре в очах твоїх!" І заплакав Єзекія ревним плачем!
4 І було Господнє слово до Ісаї:
5 "Іди й скажеш до Єзекії, що так сказав Господь, Бог батька твого Давида: "Почув я молитву твою, побачив я сльозу твою! Ось я додаю до днів твоїх п'ятнадцять років.
6 Я захищатиму це місто, і врятую з руки асирійського царя тебе та місто.
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку казав:
8 "Ось я повертаю тінь, що впала від сонця на східці за Ахазом, назад на десять східців".