За ймення твоє та за пам'ять твою пожадання моєї душі,
9 за тобою душа моя тужить вночі, дух мій спозаранку шукає тебе, бо коли на землі провадяться суди твої, то мешканці світу навчаються правди!
10 Хоч буде безбожний помилуваний, проте справедливості він не навчиться. У краю правоти він робитиме лихе, а величі Господа він не побачить!
11 Господе, піднялася рука твоя високо, та не бачать вони! Хай же побачать ревність твою до народу, і хай осоромляться, і хай вогонь пожере ворогів твоїх!
12 Ти, Господе, даруєш нам мир, тому в усьому ми маємо успіх, дякуючи тобі!
13 Господе, Боже наш, панували над нами пани окрім тебе, та тільки дякуючи тобі ми згадуємо ймення твоє.
14 Померлі не оживуть, мертві не встануть, тому ти навідав та винищив їх, і стер всяку згадку про них.
15 Розмножив ти, Господе, люд, розмножив народ і прославив себе, кордони краю ти далеко посунув.
16 Господе, в час лихий вони шукали тебе, тихо молилися до тебе, коли ти їх картав.
17 Як жінка вагітна до пологів наближається, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господе, перед обличчям твоїм.
18 Ми були вагітними та корчилися з болю, але народили ми вітер, ми не дали порятунку землі, і мешканці для неї не народилися...
19 Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. Тому прокиньтеся й співайте, ви мешканці пороху, бо роса твоя — це роса зцілень, і земля викине мертвих!
20 Іди, мій народе, увійди до покоїв своїх, замкни за собою двері, сховайся на мить, поки лють мине!
21 Бо ось Господь виходить з місця свого, навідати провини кожного з мешканців землі, і відкриє земля пролиту кров, і вже не ховатиме вбитих своїх!"
Iсаї 27
1 У той день покарає Господь левіятана, змія прудкого, своїм грізним, великим та міцним мечем, і левіятана, змія в'юнкого, і вб'є дракона морського.
2 У той день заспівайте про нього, про виноградник принадний:
3 "Я, Господь, щомиті його напуваю, стережу вдень і вночі, щоб хто не навідав його,
4 Я гніву не маю. Хто мені дасть тернину й будяччя, на бій я піду проти них, і спалю їх усіх!...
5 Хіба що буде триматися він мого захисту, щоб мир укласти зі мною, зі мною щоб замиритися!"
6 Яків у майбутньому пустить коріння, розцвіте Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню землі плодами наповнить.
7 Чи вразив він його, як вразив свого кривдника? Чи він був убитий, як убиті були, хто його вбивали?
8 Ти покарав вигнанням його і судишся з ним, вигнав його своїм подувом сильним у день східного вітру.
9 Таким чином вина Якова окупиться, усунення його гріха буде тим плодом, коли він потовче каміння жертовника на порох, неначе перетерте вапно, і вже не стоятимуть Астарти, і стовпи на честь сонця.
10 Бо обезлюдніє місто укріплене, помешкання будуть покинуті, мов би пустеля. Там пастися буде теля, і там воно лежатиме і гризтиме гілки його.
11 Коли висохнуть гілки його, то поламані будуть, жінки зберуть їх і спалять... А що це нерозумний народ, то милосердя до нього Творець його не матиме, і не буде ласкавий до нього його Будівничий...
12 І в день той, плоди обіб'є Господь від Ріки й до потоку Єгипетського, а ви по одному зібрані будете, синове Ізраїля!
13 І в день той у сурму велику засурмлять, і прийдуть, хто гинув в Ашшурі, і вигнанці — до Єгипетського краю, і вклонятимуться вони на святій горі в Єрусалимі Господові.
Iсаї 28
1 Лихо тобі, Самаріє, короні пишноти п'яних Єфрема, квітці зів'ялій краси його гордості, що лежить на схилах плодючої долини, від вина сп'янілих!
2 Ось потужний та сильний у Господа, мов злива з градом, мов руйнівна буря, мов могутня вода повені, кине його з силою на землю!
3 Ногами потоптана буде корона пишноти п'яних Єфрема,
4 і зів'яне квітка краси його гордості, що на схилах плодючої долини, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, бере до руки й ковтає.
5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону і за пишний вінок для залишку народу його,
6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто за браму жене ворога!
7 І ось ці від вина збилися зі шляху, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк збилися зі шляху напоєм п'янким, від вина збаламутилися, від напою п'янкого хитаються, блукають вони у видіннях, у рішеннях своїх плутаються...
8 Бо всі столи переповнені блювотою й калом, аж чистого місця нема!...
9 Кого навчатиме розумінню, і кому розтлумачить почуте? Забраним від материнського молока чи від перс відлучених?
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, на правило правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.
11 Тому незрозумілими вустами та іншою мовою промовлятиме до народу цього
12 отой, хто до них промовляв: "Це місце спочинку! Дайте змученому відпочити, бо це місце спочинку", та вони не слухали.
13 І станеться їм слово Господа, як заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та до пастки втрапили, і щоб розбилися, впавши навзнакта!...
14 Тому послухайте слова Господнього, гнобителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!
15 Бо кажете ви: "Угоду ми склали зі смертю і з шеолом домовилися. Як прийде той бич, мов повінь, то не дійде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховалися!"
16 Тому Господь Бог сказав так: "Оце поклав каменя я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, коштовного, міцно закладеного. Хто вірить у нього, не буде той осоромлений!
17 І право за мірило я покладу, і справедливість — вагою, а притулок брехні град знищить, і сховище води заллють!
18 І угода ваша зі смертю зламана буде, а ваша умова з шеолом не втримається. Як прийде нищівна кара, то вас вона розтопче!"
19 Коли тільки прийде вона, вона вас забере, бо щоранку вона приходитиме, вдень та вночі, і ви з тремтінням будете чекати на звістку про це...
20 Бо буде постіль коротка, щоб на ній розтягнутися, а покривало вузьке, щоб накритися ним...
21 Бо постане Господь, немов на горі Перацім. Затремтить він у гніві, немов у долині Гівону, щоб свою дивовижну справу зробити, щоб зробити роботу свою незвичайну!
22 Тож не глузуйте, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо чув я від Господа, Бога Саваота, про призначене знищення на всю землю...
23 Візьміть це до вух і почуйте мій голос, послухайте уважно його!
24 Хіба завжди оре орач на посів, ралить землю свою й боронує?
25 Чи ж, як вирівняє поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю, просо й ячмінь на визначеному місці, а жито в межах його?
26 Бо напучує його Бог, і навчає його, щоб він робив правильно.
27 Адже не бороною чорнуха молотиться, і колесо молотильне не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.
28 Хіба завжди перетирають зерно? Ні, його без кінця-краю не перетирають, а підганяють коні та колесо молотильне на нього і так молотять його.
29 І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада його і велика мудрість його!
Iсаї 29
1 Лихо Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у ньому таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать своє коло!
2 І притисну Аріїла, і буде лемент та плач, і він стане для мене, як вогнище Боже.
3 І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
4 І ти будеш понижений до землі, і знизу звучатиме приглушено слово твоє. І стане твій голос тихим, мов голос того, хто викликає духів, як шепіт з пороху, стане слово твоє.
5 І буде ватага ворогів твоїх, мов дрібний порох, ватага ж гнобителів — мов полова, яку розносить вітер, і це станеться раптово..
6 Господь Саваот тебе громом та землетрусом навідає, шумом великим, вихором, бурею, та полум'ям пожираючим.
7 І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що з Аріїлом воюють, і всі, хто воює з ним, і проти твердині його, і хто йому докучає.
8 І бачитиме уві сні голодний, ніби їсть, а прокинеться він — і порожня душа його, і мов спраглий бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він — і ось змучений, а душа його спрагла! Так буде з усіма народами, що підуть війною на гору Сіон.
9 Заклякніть і дивуйтеся, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони впилися, та не вином, захиталися, та не від п'янкого напою,
10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!
11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, щоб він читав, та відповідає той: "Не можу, вона ж запечатана".
12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, щоб він читав, та відповідає той: "Я не вмію читати".
13 І сказав Господь: "За те, що народ цей вустами своїми наближається, і губами своїми шанує мене, але серце своє віддалив він від мене, а страх їхній до мене — завчена заповідь людська,
14 тому я ось знов дивовижне вчиню з цим народом, вчиню дивовижне і вражаюче, і згине мудрість мудрих його, а розум розумних його сховається".
15 Лихо тим, що глибоко задум ховають від Господа, і роблять у темряві справи свої, і що кажуть вони: "Хто нас бачить, і хто про нас знає?"
16 О, ваша фальшивосте! Чи гончар вважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: "Він мене не зробив", а творіння про свого творця казатиме: "Він не розуміє цього?"
17 Хіба за короткого часу Ліван на сад не перетворився, а сад порахований не буде за ліс?
18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із сутінок та з темряви бачитимуть,
19 і сумирні збільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля втішатимуться!
20 Бо скінчився гнобитель, і зник глузій, і знищені всі ті, хто дбає про кривду,
21 хто перекручує слова людини, щоб осудити її, хто в брамі на суддю ставить пастку, і праведного підступно виштовхує.
22 Тому Господь, що викупив Авраама, сказав оселі Якова так: "Не буде віднині соромитися оселя Якова і обличчя його вже не червонітиме,
23 бо коли вони, сини Якова, побачать чин рук моїх серед себе, то віддадуть честь йменню моєму, віддадуть честь Святому Якову, і ходитимуть у страху перед Богом Ізраїлевим.
24 Тоді заблукалі духом, отримають розуміння, а хто ремствує, ті набудуть знання!
Iсаї 30
1 Лихо синам неслухняним, — каже Господь, — що виконують задуми, які не від мене, і укладають угоди, та без духу мого, щоб додати гріх до гріха,
2 що йдуть до Єгипту шукати захисту в фараона, і щоб сховатися в тіні Єгипту, не запитавши мене!
3 І стане вам соромом захист отой фараонів, а сховок у тіні Єгипту — за ганьбу,
4 бо в Цоані були його очільники, і його посланці до Ханесу прийшли.
5 Вони осоромляться всі за народ, що від нього ні користі для них, ні допомоги, ні пожитку, а тільки сором та ганьба...
6 Пророцтво про Бегемота півдня.