При цьому всьому не відвернувся його гнів, і витягнута ще рука його!...
Iсаї 10
1 Лихо законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть лихе,
2 щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу мого, щоб стали вдови здобиччю їм, а сироти — для грабунку...
3 А що будете робити в день відвідин, коли раптово прийде знищення здалека, до кого втечете за допомогою, і де залишите славу свою?
4 Нічого не лишиться, тільки пригинатися між полоненими і падати між убитими... При цьому всьому не відвернувся його гнів, і витягнута ще рука його!...
5 Лихо асирійцеві, різці гніву мого, а кий у руках його — це моє невдоволення!
6 На люд нечестивий пошлю я його, про народ мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й пограбувати, і щоб потоптати його, як багнюку на вулицях.
7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так думає, бо в серці його — щоб немало народів знищити!
8 Бо каже: "Хіба всі мої очільники не царі?
9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?
10 Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як у Єрусалимі та в Самарії,
11 то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?"
12 І як закінчить справу свою Господь на горі Сіон та в Єрусалимі, то скаже: "Відплачу я за плоди гордовитості серця царя асирійського та зухвалості чванливих очей його!
13 Бо він каже: "Вчинив я це міццю своєї руки і своїм розумом. Я на свій розсуд відміняю кордони народів, а їхній маєток грабую, і як могутній велетень, викидаю мешканців!
14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинуті яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не змахнув крилом, і дзьоба не відкрив, і не зацвірінькав"...
15 Чи сокира пишатиметься понад того, хто нею рубає? Чи понад того, хто ріже пилкою, гордитиметься пилка? Ніби палиця рухає того, хто її переставляє, чи підносить кий того, хто його піднімає!"
16 Зате Господь, Бог Саваот, пошле сухорлявість на ситих його, і під його слави полум'ям палатиме, немов би пожежа!
17 І Світло Ізраїля стане вогнем, а Святий його — полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя в один день!
18 І славу лісу його та його саду знищить він від душі аж до тіла, і буде той, як знидівший хворий,
19 і буде залишок дерев його лісу такий нечисленний, що й дитина їх перелічить!
20 І станеться в день той, залишок Ізраїля і врятовані оселі Якова вже не опиратимуться на того, хто б'є їх, а обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
21 Лиш залишок навернуться, залишок Якова, до Сильного Бога.
22 Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, то тільки залишок з нього навернеться! Загибель призначена, як платня за справедливість,
23 бо виконає Господь, Бог Саваот постанову про знищення серед усієї землі.
24 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: "Мій народе, мешканцю Сіону, не бійся асирійця! Він палицею тебе вдарить і кия свого підніме на тебе, як колись на шляху єгипетському.
25 Бо ще трохи і скінчиться лють, і втихне гнів мій на їх знищення!"
26 І пробудить на нього бича Господь Саваот, як вразив був він Мадіяма при скелі Орев, і кия підніме на море, як колись на Єгипет!
27 І в день той, з твого плеча тягар його зніметься, а з шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!
28 Він прийде навпроти Аяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.
29 Перейдуть провалля, Гева — ночівля нам, затремтіла Рама, втекла Саулова Гіва.
30 Заголоси, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!
31 Мадмена розбіглася, мешканці Гевіму втікають...
32 Ще сьогодні залишиться він у Нові. Своєю рукою погрожує горі дочки Сіону, пагорбові Єрусалиму.
33 Ось Господь, Бог Саваот, відтинає гілки, верхівки будуть постинані, і стануть високі низькими.
34 І буде витята залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від могутньої руки!
Iсаї 11
1 І вийде пагін із пня Єсеєвого, і гілка дасть плід із коріння його.
2 І спочине на ньому дух Господній, дух мудрості й розуму, дух поради й могутності, дух знання і страху Господнього.
3 Його вподобання в страху Господньому, і він не тільки з того, що побачать очі його, судитиме, і не тільки з того, що почують вуха його, вирішуватиме,
4 а судитиме вбогих за правдою, і виголошуватиме справедливий присуд сумирним землі. І вдарить він землю палицею своїх вуст, а подихом вуст своїх смерть заподіє безбожному.
5 І буде він підперезаний справедливістю, а вірність буде поясом стегон його!
6 І замешкає вовк з вівцею, і лежатиме пантера з козеням, і будуть разом телятко, левчук та худоба вгодована, а дитина мала їх водитиме!
7 А корова й ведмідь пастимуться разом, разом лежатимуть їхні діти, і лев їстиме солому, немов та худоба!
8 І бавитиметься немовля над норою кобри, і відняте від перс дитя простягне свою руку до нори гадюки,
9 не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій моїй горі, бо земля буде наповнена розуміння Господнього так, як море наповнене водою!
10 І в день той корінь Єсеєвий стане прапором народам. І вони звертатимуться до нього, і стане славетним місце спочинку його!
11 І в день той знову вдруге простягне Господь свою руку, щоб набути залишок народу свого, що лишиться з Ашшуру й Єгипту, Патросу та Етіопії, Еламу та Шінеару, Хамату та морських островів.
12 І підніме він прапора іншим народам, і збере вигнанців Ізраїля, і розпорошених Юди збере з чотирьох країв світу!
13 І зупиниться заздрість Єфрема, і витяті будуть супротивники Юди, і вже не заздритиме Юді Єфрем, а Юда не гнобитиме Єфрема.
14 І вони налетять на морське узбережжя филистимлян, і гуртом пограбують синів сходу. На Едом та Моав вони накладуть свою руку, і діти Аммона їх слухатимуть.
15 І висушить Господь Єгипетську затоку, і руку свою простягне на Ріку, і сильним духом своїм на сім потоків розділить її, що можна буде її у взутті переходити.
16 І буде широким шлях для решти народу його, що з Ашшуру залишиться, як був для Ізраїля в день, коли він виходив з Єгипту.
Iсаї 12
1 І ти скажеш дня того: "Хвалю тебе, Господе, бо ти гнівався на мене, та гнів твій ущух, і мене ти порадував.
2 Бог — порятунок мій! Я безпечний і не боюся, бо Господь — сила моя та пісня моя, Господь став порятунком для мене!"
3 Ви в радості черпатимете воду з джерел порятунку!
4 І скажете ви того дня: "Дякуйте Господові, кличте ім'я його, повідомляйте між народів про вчинки його, нагадуйте про велич його ймення!
5 Співайте для Господа, він бо велике вчинив, і хай це буде знане по всій землі!
6 Радій та співай, мешканко Сіону, бо серед тебе Величний, Святий Ізраїлів!"
Iсаї 13
1 Пророцтво про Вавілон, що бачив Ісая, син Амосів.
2 Підніміть прапора на лису гору, покличте їх голосніше, помахайте рукою, щоб вони входили в браму вельмож!
3 Я звелів покликати на мій гнів своїх торжествуючих посвячених вояків.
4 Чути гамір у горах, як народу численного, і чути гомін зібраних тут царств народів, це переглядає Господь Саваот бойове своє військо!
5 Приходять з далекого краю, з кінців небес, Господь і знаряддя гніву його, щоб усю землю винищити!
6 Голосіть, бо близький день Господній. Він, як спустошення, прийде від Всемогутнього...
7 Тому всі руки ослабнуть, і кожне серце людське зневіриться.
8 І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, тремтітимуть, немов та породілля, їхні обличчя горітимуть, і вони поглядатимуть з подивом один на одного...
9 Оце день Господній приходить у полум'ї гніву, жорстокий і лютий, щоб землю зробити пусткою, а грішних її винищити з неї!
10 Бо потьмяніють зорі небесні та їхні сузір'я, сонце затьмариться при сході своєму, і місяць не дасть свого світла...
11 І я покараю світ за зло, а безбожних за їхні провини, зупиню зухвальство злочинця, а гордість насильників принижу!
12 Я зроблю людину коштовнішою за щире золото, людину смертну — за офірське золото.
13 Тому небеса захитаю, і зрушиться земля з свого місця від люті Господа Саваота, в день палючого гніву його...
14 І буде народ, як та сарна наполохана чи як отара, якої нема кому зібрати... До народу свого кожен повернеться, і кожен до краю свого втікатиме.
15 Кожен знайдений буде заколеним, і кожен пійманий упаде від меча...
16 А їхні діти на їхніх очах будуть убиті, їхні оселі пограбовані, а їхніх жінок збезчестять!
17 Оце я підніму на них мідіян, що байдужі до срібла, а до золота неласі,
18 і вбиватимуть юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, не змилується їхнє око над дітьми...
19 І стане тоді Вавілон, краса царств, пишнота й гордість халдейська, як зруйновані Богом Содом та Гоморра!
20 Буде він безлюдною пусткою з роду в рід, араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть зі своєю отарою...
21 І він стане звірам пустельним за лігво, і наповняться їхні помешкання совами, і там пробуватимуть страуси, і волохаті демони там танцюватимуть...
22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни — в величних палацах! І близько вже час його, і не забаряться ці його дні!
Iсаї 14
1 Бо Господь змилосердиться над Яковом, і обере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І до них долучиться чужинець, і приєднається до оселі Якова.
2 І народи їх візьмуть, і їх запровадять до їхнього місця, а оселя Ізраїлева на Господній землі за слуг та служниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!
3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти мусив виконувати,
4 то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавілону, промовляючи: "Як гнобитель зник, зникло гноблення!
5 Господь зламав кия безбожних і берло пануючих,
6 що з люттю повсякчас завдавав удари народам, що в гніві гнобив був людей переслідуванням невпинним.
7 Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.
8 Кипариси та кедри ліванські тобою втішаються, промовляючи: "Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!"
9 Заворушився заради тебе шеол. Щоб зустріти тебе, побудив померлих, усіх очільників на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.
10 Вони всі скажуть тобі: "І ти ослаб, як і ми, став подібний до нас!
11 Кинута до шеолу твоя гордість та гра твоїх арф, вистелено під тобою червою, і черв'як накриває тебе"...
12 Як же упав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясна зоре, як ти розбився об землю, гнобителю люду!
13 Ти ж сказав був у серці своєму: "Зійду я на небо, вище зір Божих поставлю престол свій, і сяду я на горі зібрання богів, на краю півночі,
14 піднімуся понад хмари, уподібнюся Всевишньому!"
15 Та скинутий ти до шеолу, до найглибшої ями!
16 Ті, що бачитимуть тебе, пильно придивлятимуться, промовляючи: "Чи ж це той, що змушував землю тремтіти, що здригалися царства від нього,
17 що він перетворював у пустелю всю землю, а міста її руйнував, що бранців своїх не пускав до своєї землі?"
18 Усі славні людські царі лягли, кожен у своїй усипальні,
19 ти ж від могили своєї відкинутий геть, мов непотрібна гілка, між убитими мечем, що до могили між камінь спускаються, як потоптаний труп...
20 Ти не будеш поєднаний з ними в могилі, бо землю свою зруйнував, свій народ знищив...