А коли розпочали цілопалення, розпочався спів Господові під звуки сурм та музичних інструментів Давида, Ізраїлевого царя.
28 І вся громада вклонилася, і співаки співали, а сурми сурмили аж до кінця цілопалення.
29 А як скінчили приносити жертву, попадали навколішки цар та всі, що були з ним, і вклонилися.
30 І сказав цар Єзекія та очільники до левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та провидця Асафа, і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклонялися до землі.
31 І сказав Єзекія: "Нині ви освячені для Господа. Приходьте, і приносьте жертви та жертви вдячні для Господнього храму". І принесла громада жертви та жертви вдячні, і кожен, кого спонукало його серце, приносив цілопалення.
32 І було число цілопалення, що принесла громада: сімдесят худоби великої, сотня баранів, двісті овечок, для цілопалення Господові все це.
33 А для святості: шість сотень худоби великої й три тисячі худоби дрібної.
34 Тільки священиків було мало, і не встигали вони обдирати шкір з усіх цілопалень, і допомагали їм їхні брати левити аж до закінчення всієї праці, і поки освятилися священики, бо левити освячувалися старанніше, ніж священики.
35 І також було багато спалень серед мирних жертв і серед жертв литих до цілопалення. І так була відновлена служба Господнього храму.
36 І радів Єзекія та весь народ тим, що Бог приготував для народу, бо сталося те несподівано.
2 хроніки 30
1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до оселі Господа в Єрусалимі, щоб справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.
2 І радився цар з очільниками його та всією громадою в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.
3 Бо ще не могли справити її тоді, адже священики не освятилися вчасно, а народ не зібрався до Єрусалиму.
4 І була добра та річ в очах царевих та в очах усієї громади.
5 І вони постановили оголосити по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб приходили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили так, як написано.
6 І пішли бігуни з листами від царя та його очільників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за наказом царя промовляли: "Ізраїлеві сини, поверніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, і він повернеться до решти, що залишилася вам з руки асирійських царів.
7 Не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що зрадили Господові, Богові їхніх батьків, і він дав їх на спустошення, як ви бачите.
8 Не будьте вперті, як ваші батьки. Упокоріться Господові, і ввійдіть до святині його, яку він освятив навіки, і служіть Господові, Богові вашому, і він відверне від вас палючий гнів свій.
9 Бо як ви навернетеся до Господа, то брати ваші та ваші сини знайдуть милосердя в своїх поневолювачів, і зможуть повернутися до цього краю, бо добрий і милосердний Господь, Бог ваш, і він не відверне обличчя від вас, якщо ви навернетеся до нього".
10 І посланці все переходили з міста до міста по краю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завулона. Та люди глузували з них, і висміювали їх.
11 Тільки люди з Асира, Манасії та з Завулона впокорилися, і прийшли до Єрусалиму.
12 Також у Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для виконання наказу царя та очільників за Господнім словом.
13 І зібрався до Єрусалиму народ, щоб справити свято Опрісноків другого місяця, громада дуже численна.
14 І встали вони, і зібрали ідольські жертовники, що були в Єрусалимі, і всі кадильниці, та й винесли до долини Кедрон.
15 І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та левити через докір сумління освятилися і принесли цілопалення до Господнього храму.
16 І поставали вони на своїх місцях згідно Закону Мойсеєвого, людини Божої. І священики кропили кров"ю, яку їм передавали левити.
17 Багато-бо було в громаді, що не освятилися, тому левитам було доручено різання пасхальних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.
18 Бо безліч народу, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очистилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, промовляючи: "Добрий Господь пробачить кожному,
19 хто все своє серце міцно встановив, щоб звертатися до Бога Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистості святині".
20 І послухав Господь Єзекію, і пробачив народ.
21 І справляли Ізраїлеві сини, що знаходилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а левити та священики щодня славили Господа всією силою.
22 І промовляв Єзекія до серця всіх левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святкову жертву сім день, і приносили мирні жертви, і сповідалися перед Господом, Богом батьків своїх.
23 І все зібрання погодило справити свято ще сім день, і справляли сім день у радості.
24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для громади тисячу бичків і сім тисяч худоби дрібної, а очільники дали для громади тисячу бичків і десять тисяч худоби дрібної. І освятилося багато священиків.
25 І радів весь Юда, і священики та левити, і вся громада, що прийшла з Ізраїля, і приходьки, що поприходили з Ізраїлевого краю, та ті, що сиділи в Юдеї.
26 І радів весь Єрусалим, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі.
27 І встали священики та левити, і поблагословили народ. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святості його, до небес.
2 хроніки 31
1 А коли це все скінчилося, пішов весь Ізраїль, що перебував там, до Юдиних міст, і поламали стовпи для божків, і постинали посвячені дерева, і порозбивали висоти та жертовники в усьому Юді й Веніямині, і в Єфремі та Манасії аж до останнього. Потому повернулися всі Ізраїлеві сини до своїх помешкань.
2 І Єзекія поставив черги священиків та левитів за їхніми відділами, кожного за його служінням, із священиків та з левитів, на цілопалення, і на мирні жертви, на служіння й на подяку, і на хвалу в брамах Господніх таборів.
3 І цар давав частку із здобутку його на цілопалення: на цілопалення ранкові та вечірні, і на цілопалення на суботи й на молодики та на свята, як написано в Законі Господньому.
4 І наказав він народові, мешканцям Єрусалиму, давати частку священикам та левитам, щоб вони були ревними з Законі Господньому.
5 А як поширився той наказ, позносили Ізраїлеві сини багато першоплодів збіжжя і виноградного соку, і нової оливи, і меду, і всього, що виростили на полі, і як десятину того всього багато позносили.
6 А Ізраїлеві та Юдині сини, що сиділи по Юдиних містах, також вони принесли десятину худоби великої та худоби дрібної, і десятину святих речей, посвячених Господові, їхньому Богові, і наскладали того велику купу.
7 Т зносили вони те з третього місяця і до місяця сьомого.
8 І прийшли Єзекія та очільники, і побачили ту купу, і поблагословили Господа та народ його, Ізраїля.
9 І розпитував Єзекія священиків та левитів про ті купи.
10 І сказав йому священик Азарія, голова Садокової оселі: "Відколи розпочали приносити пожертви до Господньої оселі, ми їли й були ситі, і багато залишалося, бо Господь поблагословив народ свій. А з залишків складено оцю велику купу".
11 Тоді Єзекія наказав приготувати комори в Господньому храмі, і приготували.
12 І сумлінно перенесли туди пожертви, десятину і святощі, а над ними володарем був левит Конанія, а брат його Шім'ї — другим.
13 А Єхіїл, Азазія, Нахат, Асагел, Єрімот, Йозавад, Еліїл, Їсмахія, Махат і Беная були урядовцями під рукою Конанії та брата його Шім'ї, призначені царем та Азарією, володарем при Божому храмі.
14 А левит Коре, син Їмни, придверний зі східного боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати Господні пожертви та найсвятіші речі.
15 А при ньому були: Еден, Мін'ямін, Єшуа, Шемая, Амарія і Шеханія були по священичих містах, щоб сумлінно роздавати їхнім братам за чергами, як великому, так і малому,
16 окрім тих, що внесені в списки для чоловіків віком від трьох років і вище, для кожного, які ходили щодня в Господній храм, заради їхньої денної служби, за їхніми відділами та за їхніми чергами.
17 І приписаним священикам до оселі їхніх батьків, та левитам віком від двадцяти років і вище, у сторожах їхніх та в чергах їхніх,
18 і їхнім приписаним з усіма їхніми дітьми, їхніми жінками, їхніми синами та дочками, для всього зібрання, бо вони в вірності своїй посвятилися на святу службу.
19 А синам священика Аарона, на полях пасовиська їхніх міст, у кожному місті поставлені були люди, що призначені поіменно, щоб давати частки кожному священикові та всякому приписаному з левитів.
20 І зробив Єзекія так, як це, по всій Юдеї. І робив він добре та справедливе перед обличчям Господа, Бога свого.
21 І в усякій справі, за яку він брався для служби оселі Божої, для Закону й для заповідей, шукаючи Бога свого усім своїм серцем, він мав успіх.
2 хроніки 32
1 По цих подіях та виявленої вірності, прийшов у Юдею Санхерів, цар асирійський, і став табором проти укріплених міст, з метою здобути їх.
2 Як побачив Єзекія, що прийшов війною на Єрусалим Санхерів,
3 то він постановив, порадившись зі своїми старшинами та з військовими, засипати всі криниці зовні міста. І вони допомогли йому.
4 І було зібрано багато народу, і вони позасипали всі криниці та всі джерела, що живили потік, який протікав краєм, промовляючи: "Не повинні мати достатньо води асирійські царі, коли прийдуть?"
5 І він підбадьорився, і відновив зруйнований мур, і поставив на нього вежу, а поза тим муром інший мур, і зміцнив Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато списів та щитів.
6 І призначив він над народом військових очільників, і зібрав їх до себе, на майдан біля міської брами, і промовляв до їхнього серця:
7 "Зміцніться духом і зберіться з силами, щоб не боятися асирійського царя та усього того натовпу, що з ним, бо з нами більше, ніж з ним.
8 З ним рука тілесна, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам у війнах!" І підбадьорили народ слова Єзекії, Юдиного царя.
9 По цьому Санхерів, асирійський цар, що таборував проти Лахішу, і вся сила його була з ним, своїх рабів до Єрусалиму, до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:
10 "Так промовляє Санхерів, цар асирійський: "На що ви сподіваєтеся, що так безтурботно сидите в заблокованому Єрусалимі?
11 Хіба не зводить вас Єзекія, щоб заморити на смерть голодом та спрагою, коли каже, що Господь, Бог ваш, мовляв, визволить вас з руки асирійського царя?
12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував висоти та жертовники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму: "Перед одним жертовником будете вклонятися й на ньому будете кадити?"
13 Чи ж ви не знаєте, що зробив я та батьки мої всім народам? Чи справді могли боги народів тих країв врятувати свій край від моєї руки?
14 Хто між усіх богів цих народів, яких мої батьки знищили, міг врятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш врятувати вас від моєї руки?
15 Тож хай не дурить і не зводить вас Єзекія.