А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: "Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Вірте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам його, і щаститиме вам!"
21 І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили велич святості, коли йшли перед військом, промовляючи: "Дякуйте Господові, бо навіки його милосердя!"
22 А як розпочали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті,
23 бо повстали аммоніяни та моавіяни на мешканців гори Сеїр, щоб убивати їх, і щоб винищити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали воювати один проти одного.
24 І коли Юда прийшов до вартової вежі в пустелі, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і ніхто не врятувався.
25 І прийшов Йосафат та народ його, щоб пограбувати їхню здобич, і знайшли серед них дуже багато маєтку, одягу і коштовностей. І вони взяли собі стільки, що не могли нести. Три дні вони все грабували ту здобич, бо численна була вона.
26 А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа, тому назвали те місце долиною Бераха, і так його називають аж до сьогодні.
27 І повернулися з радістю всі юдеї та мешканці Єрусалиму, на чолі з Йосафатом до Єрусалиму, бо звеселив їх Господь порятунком від їхніх ворогів.
28 І прибули вони до Єрусалиму з арфами, з цитрами та сурмами до Господньї оселі.
29 І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами...
30 І мало спокій Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.
31 І царював Йосафат над Юдою. Він був віку тридцяти п'яти років, коли зацарював, і царював він у Єрусалимі двадцять п'ять років. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.
32 І ходив він шляхом свого батька Аси, і не збочував з неї, роблячи добре в Господніх очах.
33 Тільки висоти не винищив, і народ ще не був усім серцем з Богом своїх батьків.
34 А решта Йосафатових справ, перші й останні, ото вони описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.
35 А по тому поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим царем, що робив несправедливо.
36 І поєднався він з ним, щоб побудувати кораблі та ходити на них до Таршішу. І побудували вони кораблі в Ецйон-Ґевері.
37 Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата, промовляючи: "За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь справи рук твоїх!" І розбилися ті кораблі, і не допливли до Таршішу...
2 хроніки 21
1 І спочив Йосафат з батьками своїми. І був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгорам.
2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, Єхіїл, Захарій, Азарія, Михаїл і Шефатія, усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.
3 І дав їм їхній батько великі подарунки срібла, золота і коштовності з твердинними містами в Юді, а царство дав первісткові Єгорамові.
4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцнився він, і вбив усіх братів своїх мечем, а також декого з Ізраїлевих очільників.
5 Єгорам був віку тридцяти двох років, коли зацарював, і царював він вісім років у Єрусалимі.
6 І ходив він шляхом Ізраїлевих царів, як робила оселя Ахавова, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він лихе в Господніх очах.
7 Та не прагнув Господь знищити оселю Давидову заради заповіту, що склав був з Давидом, і як обіцяв дати світильника йому та синам його по всі дні.
8 За його днів відпав був Едом від Юдиної руки і настановив над собою царя.
9 І пішов Єгорам зі своїми очільниками, і всі колісниці з ним. І сталося, що він вийшов сере ночі та й побив Едом, що оточив був його, та головних над колісницями.
10 І відпав Едом від Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу відпала й Лівна від руки його, бо він покинув Господа, Бога своїх батьків.
11 Також він збудував висоти по Юдиних містах, і зробив перелюбниками єрусалимських мешканців, а Юду звів.
12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: "Так промовляє Господь, Бог Давида, твого прабатька: "За те, що не ходив ти шляхами Йосафата, свого батька, і шляхами Аси, Юдиного царя,
13 а ходив шляхом Ізраїлевого царя, і зробив перелюбниками Юду та мешканців Єрусалиму, як робив перелюбниками оселю Ахавову, а також братів своїх, оселю свого батька, кращих від тебе, ти вбив,
14 то ось вразить Господь народ твій, і синів твоїх, і жінок твоїх, і весь маєток твій.
15 А ти важко хворітимеш хворобою нутра свого, аж вийдуть нутрощі твої через довготривалість хвороби"".
16 І збудив Господь на Єгорама духа филистимлян та арабів, що при етіопах.
17 І вийшли вони на Юду, і увірвалися до нього, і забрали все майно, що знаходилося в царському помешканні, а також синів його та жінок його. І не залишилося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.
18 А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невиліковною хворобою.
19 І через два роки, вийшли нутрощі з нього від хвороби його, і він помер у тяжких болях. А народ його не зробив для нього спалення пахощів, як робили спалення батькам його.
20 Він був віку тридцяти двох років, коли зацарював, а царював вісім років у Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не шкодував, і поховали його в Давидовому Місті, але не на місці для поховання царів.
2 хроніки 22
1 А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших вбила та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
2 Ахазія був віку сорока двох років, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрієва.
3 Також він ходив шляхом оселі Ахавової, бо його мати була йому радниця, щоб вчиняти беззаконня.
4 І робив він лихе в Господніх очах, як оселя Ахавова, бо вони були йому радниками по смерті його батька, на знищення йому.
5 Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, війною на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот. І побили сиріяни Йорама.
6 І повернувся він лікуватися в Єзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював з Хазаїлом, сирійським царем. А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, прийшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Єзреелі, коли той хворів.
7 І від Бога було те, що прийшов Ахазія до Єгорама на знищення своє. бо як він прийшов, то вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його винищити оселю Ахавову.
8 І сталося, коли Єгу судив Ахавовову оселю, то знайшов він Юдиних очільників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і вбив їх.
9 І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії. І привели його до Єгу та й убили. І поховали його, промовляючи: "Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа". І не було в оселі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.
10 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й винищила всіх царевих нащадків Юдиної оселі...
11 А Єгосават, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його між царських синів, що мали вбити, і завела його з нянькою до спальної кімнати. І сховала його Єгосават, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не вбила його.
12 І він переховувався шість років у Божій оселі, а Аталія царювала над краєм.
2 хроніки 23
1 А сьомого року зміцнився Єгояда й зібрав сотників: Азарію, Єрохамового сина, Ізмаїла, сина Єгохананового, Азарію, сина Оведового, Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, щоб укласти з ними угоду.
2 І обійшли вони Юду, і зібрали з усіх Юдиних міст левитів та голів Ізраїлевих осель, і прийшли до Єрусалиму.
3 І вся громада уклала в Божій оселі угоду з царем. І сказав їм Єгояда: "Царський син царюватиме, як казав Господь про Давидових синів.
4 Так зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з левитів, будете за придверних біля порогів.
5 Третина при царській оселі, третина при брамі Єсод, а весь народ у подвір'ях Господньої оселі.
6 І хай не входить до оселі Господа ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує з левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а весь народ буде пильнувати Господньої сторожі.
7 І охоронятимуть левити царя, кожен зі своєю зброєю в руці, а хто чужий увійшов би до будівлі, хай буде вбитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його".
8 І зробили левити та весь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.
9 І дав священик Єгояда сотникам списи, малі щити і великі, що належали цареві Давидові, з оселі Божої.
10 І поставив він весь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку будівлі і аж до лівого її боку, при жертовнику та при будинку, навколо царя.
11 І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та сувої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й вигукнули: "Хай живе цар!"
12 І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до оселі Господньої.
13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своєму при вході, а при царі очільники та сурми, а весь народ краю радіє та сурмить у сурми, а співаки у супроводі музичних інструментів співами на хвалу. І роздерла Аталія одяг свій, і закричала: "Змова, змова!"
14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом: "Виведіть її, а хто піде за нею, хай буде вбитий мечем, бо священик сказав не вбивати її в оселі Господа!"
15 І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського будинку, і там убили її.
16 І склав Єгояда угоду між собою, усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.
17 І ввійшов весь народ до будинку Ваалового, і руйнував жертовники його, і бовванів його потрощили, а Маттана, Ваалового священика, вбили перед жертовниками.
18 А в Господньому храмі Єгояда віддав розпорядження для священиків та левитів, яких поділив Давид над Господнім храмом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвому Законі, з радістю та співом, за уставом Давидовим.
19 А при брамах оселі Господньої поставив він придверних, щоб не ввійшов хто нечистий.
20 І взяв він сотників, вельмож, старшин та весь народ краю, і відвели царя з Господньої оселі.