Забрав він усе, і золоті щити, що Соломон зробив був.
10 А цар Рехавоам зробив замість них мідні щити, і передав їх на руки керманичів сторожі, що стерегли вхід до царського помешкання.
11 І бувало, як тільки цар ішов до Господньої оселі, приходили бігуни, та й носили їх, а потім повертали їх до комори бігунів.
12 А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і він не знищив його всього. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
13 І зміцнився цар Рехавоам у Єрусалимі й царював. А Рехавоам був віку сорока одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять років у Єрусалимі, у тому місті, яке обрав Господь з усіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там своє ймення. А ім'я його матері — аммонітка Наама.
14 І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.
15 А Рехавоамові справи, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та провидця Іддо, відповідно родословної. І точилися війни між Рехавоамом та Єровоамом по всі дні.
16 І спочив Рехавоам зі своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авія.
2 хроніки 13
1 Вісімнадцятого року царювання Єровоама зацарював Авія над Юдою.
2 Три роки царював він у Єрусалимі. А ім'я його матері — Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї. І війна точилася між Авією та між Єровоамом.
3 І розпочав Авія війну з військом хоробрих вояків, чотириста тисяч добірних вояків, а Єровоам приготував до війни вісімсот тисяч хоробрих вояків.
4 І встав Авія на горі Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: "Послухайте мене, Єровоаме, та весь Ізраїлю!
5 Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною угодою?
6 Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і повстав на пана свого.
7 І зібралися до нього люди нічим не зайняті та нікчемні, і стали міцніші від Рехавоама, Соломонового сина. А Рехавоам був юнак м'якосердий, і не встояв проти них.
8 А сподіваєтеся встояти проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті телята, яких Єровоам наробив вам за богів.
9 Чи ж ви не виганяли Господніх священиків, Ааронових синів, та левитів? І понаставляли ви собі священиків, як ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.
10 А наш Бог — Господь, і ми не полишили його, а наші священики, що служать Господові, це Ааронові сини, а левити — при службі.
11 І ми приносимо Господові цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лампади його, щоб запалювати щовечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили його!
12 І ось з нами на чолі Бог, і священики його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас. Ізраїлеві сини, не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведеться!"
13 А Єровоам вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка позад них.
14 І побачили юдеї, що на них напали спереду та ззаду! І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми...
15 І закричали юдеї. І як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авією та перед Юдою.
16 І втікали ізраїльтяни перед Юдою, і Бог дав їх у їхню руку.
17 І завдав Авія та народ його нищівної поразки їм, і попадали трупи з Ізраїля, п'ятсот тисяч добірних вояків!
18 І впокорилися Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.
19 І гнався Авія за Єровоамом, і здобув від нього Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
20 І Єровоам так і не оговтався вже за днів Авії. І вдарив його Господь, і він помер.
21 І зміцнився Авія, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять двох синів та шістнадцять дочок.
22 А решта Авійєвих справ, і шляхи його та слова його описані в історії пророка Іддо.
23 І спочив Авія зі своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів у краї був мир десять років.
2 хроніки 14
1 І робив Аса добре в очах Господа, Бога свого.
2 І прибрав він жертовники чужих богів та висоти, і зруйнував кам'яні стовпи для божків, і постинав святі дерева.
3 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати його Закон та заповіді.
4 І прибрав він з усіх Юдиних міст висоти та подоби сонця. І настав спокій у царстві при ньому.
5 І побудував він твердинні міста в Юді, бо був спокій у краї, і не було в ньому війни за тих років, бо Господь дав йому мир.
6 І сказав він до Юди: "Побудуймо ці міста, й обнесімо муром і вежами з брамами та засувами. Адже цей край наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бога. Зверталися ми, і він дав нам мир навколо". І вони будували, і їм щастило.
7 І було в Аси війська з великими щитами та списами, триста тисяч з Юди, а з Веніямина двісті вісімдесят тисяч таких, що носять малого щита, та лучників. Усі вони хоробрі вояки.
8 І вийшов на них кушеянин Зерах з мільйонним військом та з трьома сотнями колісниць, і прибув аж до Мареші.
9 І вийшов Аса проти нього, і вони вишикувалися до бою в долині Цефат при Мареші.
10 І закликав Аса до Господа. Бога свого, промовляючи: "Господе, нема кому, окрім тебе, допомогти сильному або слабкому. Допоможи нам, Господе, Боже наш, бо ми на тебе опираємося, і в ім'я твоє ми прийшли на цю безліч. Господе, ти Бог наш, хай людина не має сили проти тебе!"
11 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.
12 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були потрощені перед Господнім обличчям та перед табором його. І захопили вони дуже багато здобичі.
13 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо там було багато здобичі.
14 Зруйнували вони також намети пастухів, і зайняли велику кількість дрібної худоби й верблюдів, та й повернулися до Єрусалиму.
2 хроніки 15
1 На Азарію, сина Оведа, злинув дух Божий.
2 І вийшов він перед Аси та й сказав йому: "Послухайте мене, Асо, весь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з ним, і якщо шукатимете його, дасть вам знайти себе. А якщо ви полишите його, полишить він і вас!
3 У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.
4 І повернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали його, і він дав їм знайти себе.
5 А тими часом не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо був великий неспокій серед усіх мешканців краю.
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог бентежив їх усяким лихом.
7 А ви будьте міцні, і хай не ослабнуть ваші руки, бо є нагорода за ваші справи!"
8 А коли Аса почув ці слова та пророцтво, яке розповів пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і викинув поганські огиди з усього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув у Єфремових горах, і відновив Господнього жертовника, що перед Господнім притвором.
9 І зібрав він усього Юду, Веніямина та тих, що мешкали тимчасово з ними з Єфрему і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато перебігли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.
11 І принесли вони того дня в жертву для Господа зі здобичі, яку привели: сім сотень худоби великої і сім тисяч худоби дрібної.
12 І постановили вони звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
13 А кожен, хто не звертатиметься до Господа, Бога Ізраїля, буде вбитий від малого й до великого, від чоловіка і аж до жінки.
14 І заприсяглися вони Господові гучним голосом, під вигуки, звуки сурми та рога.
15 І тішився весь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали його, і він дав їм знайти себе. І Господь дав їм мир навколо.
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, розтер і спалив у долині Кедрон.
17 Та висоти залишилися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.
18 І вніс він до Божої оселі святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, золото й посуд.
19 А війни не було аж до тридцять п'ятого року царювання Аси.
2 хроніки 16
1 Тридцять шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб ніхто не міг увійти до Аси, царя Юдиного, і вийти від нього.
2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господньої та царевої оселі, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, промовляючи:
3 "Є угода між мною та тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, піди і зламай угоду свою з Башею, царем Ізраїлевим, і хай він відійде від мене".
4 І послухав Бен-Гадад царя Аси, і послав головних над своїм військом на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Ійона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.
5 І як Баша це почув, то зупинив роботи з будівництва Рами.
6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони винесли каміння Рами та її деревину, що з неї будував був Баша, і збудував з того Ґеву та Міцпу.
7 А того часу прийшов провидець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: "Через те, що ти опирався на сирійського царя, а не опирався на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.
8 Хіба не були кушеяни та лівіяни військом великим, з численними колісницями й вершниками? Та коли ти обперся на Господа, він дав їх у твою руку.
9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до нього. Тому вчинив ти нерозумно, і віднині будуть у тебе війни!"
10 І розгнівався Аса на провидця, і кинув його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І став тоді Аса тиснути й на інших з народу.
11 І оце Асині справи, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
12 І занедужав Аса тридцять дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка.