І коли він був напідпитку у будинку Арци, який керував його господарством у Тірці,
10 то прийшов Зімрі й убив його, і вбив він його в двадцять сьомому році царювання Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.
11 І як він зацарював та сів на його троні, то він винищив усю оселю Баші, не залишив навіть того, що мочить на стіну, ані його рідних, ані друзів.
12 І винищив Зімрі всю оселю Баші, за словом Господа, що промовляв був до Баші через пророка Єгу,
13 за всі гріхи Баші та гріхи Елі, його сина, що грішили самі та вводили в гріх Ізраїля, гніваючи Господа, Бога Ізраїлевого, своїми огидними вчинками.
14 А решта справ Елі та все, що він робив, ось вони описані в книзі про Ізраїлевих царів.
15 У двадцять сьомому році царювання Аси, царя Юдиного, зацарював Зімрі в Тірці на сім день, коли народ облягав филистимський Ґіббетон.
16 І почув народ, який був в облозі, що змовився Зімрі й убив царя. І весь Ізраїль настановив царем над Ізраїлем Омрі, головного над військом, того дня в таборі.
17 І піднялися Омрі та весь Ізраїль з ним з Ґіббетону, і взяли в облогу Тірцу.
1 про царів 17
1 І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: "Як живий Господь, Бог
Ізраїлів, що перед обличчям його я стою, цими роками не буде роси та дощу, а тільки за моїм словом!"
2 І було до нього слово Господнє:
3 "Іди звідси на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
4 І питимеш з потоку, а крукам наказав я годувати тебе там".
5 І він пішов, і зробив за Господнім словом. Пішов, і осів при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
6 А круки приносили йому хліба та м'яса вранці і хліба та м'яса вечірньої пори, а з потоку він пив.
7 І ось висох потік, бо в краю не було дощу.
8 І було Господнє слово до нього:
9 "Іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Я наказав там одній вдові, щоб годувала тебе".
10 І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає одна вдова хмиз. І він попросив її, щоб принесла трохи води в посудині напитися.
11 І пішла вона по воду. А він навздогін сказав до неї: "Візьми мені й шматок хліба в свою руку!"
12 А та сказала: "Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки у дзбанку повну пригорщу борошна та трохи олії в горняті. Ось я назбираю трохи хмизу, та й піду, щоб приготувати це собі й синові своєму. І ми з'їмо та й помремо"...
13 І сказав до неї Ілля: "Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби з того малого калача, і винесеш мені, а тоді зробиш для себе та для сина свого.
14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: "Дзбанок борошна не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, коли Господь дасть дощу на поверхню землі"".
15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її хатні довгі дні,
16 дзбанок борошна не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що промовляв через Іллю.
17 І по тих подіях тяжко захворів був син тієї жінки, господині оселі, що лежав бездиханно.
18 І сказала вона до Іллі: "Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!"...
19 І сказав він їй, щоб дала йому сина свого. І він узяв його з рук її, і виніс його в кімнату, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
20 І звернувся він до Господа: "Господе, Боже мій, чи й цій вдові, що я в неї мешкаю, вчиниш лихе, щоб убити її сина?"
21 І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа, промовляючи: "Господе, Боже мій, хай повернеться душа цієї дитини в неї!"
22 І вислухав Господь голос Іллі, і повернулася душа дитини в неї, і вона ожила...
23 І взяв Ілля дитину, і зніс її вниз, і віддав її матері. І сказав Ілля: "Дивися, твій син живий!"
24 І сказала та жінка до Іллі: "Тепер я переконана, що ти Божий чоловік, і що Господнє слово у вустах твоїх правдиве!"
1 про царів 18
1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року: "Іди, покажися до Ахава, а я дам дощ на поверхню землі".
2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.
3 І покликав Ахав Овдія, що був над господарством його, а Овдій був дуже богобоязний.
4 І коли Єзавель винищувала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятдесят душ у печері, і годував їх хлібом та водою.
5 І сказав Ахав до Овдія: "Перейдімо краєм по всіх водних джерелах та всіх потоках, може знайдемо трави для коня та мула, і врятуємо худобу"..
6 І поділили вони собі край, щоб перейти по ньому, Ахав пішов одним шляхом, а Овдій пішов іншим.
7 І коли йшов Овдій, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: "Чи то ти, пане мій Іллє?"
8 А той відповів йому: "Я. Йди, скажи панові своєму, що тут Ілля!"
9 А він сказав: "Чим я згрішив, що ти віддаєш на загибель свого раба в Ахавову руку?
10 Як живий Господь, Бог твій, нема народу та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли казали, що нема його, то він заприсягав те царство та той народ, що вони не знайшли тебе.
11 А зараз ти кажеш: "Іди, скажи своєму панові, що тут Ілля!"
12 Я піду від тебе, а дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахавові, а коли він не знайде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї юності.
13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що зробив я, коли Єзавель убивала Господніх пророків, а я сховав був з Господніх пророків сотню душ, по п'ятдесят у печері, і годував їх хлібом та водою?
14 А зараз ти кажеш: "Іди, скажи своєму панові, що тут Ілля", — він же вб'є мене!"...
15 Та Ілля відповів: "Як живий Господь Саваот, що я стою перед його обличчям, сьогодні я покажуся йому!"
16 І пішов Овдій назустріч Ахавові, та й переав йому те. І пішов Ахав назустріч Іллі.
17 І коли Ахав побачив Іллю, то сказав до нього: "Чи це ти, що непокоїш Ізраїля?"
18 А той відповів: "Не я непокою Ізраїля, а ти та оселя твого батька через порушення вами Господніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.
19 А зараз пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля, чотириста п'ятдесят Ваалових пророків та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зі столу Єзавелі".
20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел.
21 І підійшов Ілля до всього народу й сказав:" Годі вам стрибати з гілки на гілку. Якщо Господь Бог — ідіть за ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!" Та не відповів йому народ ані слова.
22 І сказав Ілля до народу: "Залишився я один Господній пророк, а пророків Ваалових чотириста п'ятдесят.
23 Хай дадуть нам двох бичків, і хай вони оберуть собі одного бичка, і хай заріжуть його, і хай покладуть на дрова, а вогню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова його, а вогню не покладу.
24 І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу ім'я Господа. І той Бог, що відповість вогнем, він — Бог!" І погодився той народ
25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: "Оберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, а вогню не кладіть".
26 І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, промовляючи: "Ваале, почуй нас!" Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертовника, що зробили.
27 І опівдні глузував з них Ілля, промовляючи: "Кличте гучніше, бо може ваш бог роздумує, або відлучився, або в дорозі, а може він спить, то прокинеться!"
28 І стали вони кликати гучніше, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та списами до крові.
29 І як минув полудень, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та ніхто не відгукнувся, і не отримали вони відповіді...
30 І звелів Ілля всьому народові підійти до ньго, і підійшов весь народ, а він відновив розбитого Господнього жертовника.
31 Потім узяв Ілля дванадцять каменів, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє: "Ізраїль буде ім'я твоє!"
32 і збудував з того каміння жертовника в ім'я Господнє, і зробив рів, площею на дві саті посівного насіння, навколо жертовника.
33 І наклав дров, і зарізавши бичка, поклав його на дрова.
34 І звелів він наповнии чотири відра води і вилити на цілопалення та на дрова. І сказав, щоб зробили так тричі, і вони зробили.
35 І потекла вода навколо жертовника, і наповнився рів водою.
36 І в час принесення хлібної жертви, підійшов пророк Ілля та й сказав: "Господе, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Хай сьогодні переконаються, що ти Ізраїлів Бог, а я твій раб, і що все оце я зробив твоїм словом.
37 Вислухай мене, Господе, вислухай мене, і хай нарешті зрозуміє цей народ, що ти, Господе, Бог, і ти повернеш їхнє серце до себе!"
38 І спав Господній вогонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові...
39 І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й казали: "Господь, він — Бог, Господь, він — Бог!"
40 І сказав до них Ілля: "Схопіть Ваалових пророків! Хай ніхто не втече з них!" І схопили їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав...
41 І сказав Ілля до Ахава: "Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу".
42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхів'я Кармелу, нахилився до землі, і поклав обличчя своє між свої коліна.
43 І сказав він до свого хлопця: "Вийди, поглянь у напрямку моря!" І той вийшов, і поглянувши, сказав: "Нема нічого". Та Ілля сказав: "Зроби так сім раз!"
44 І на сьомий раз він сказав: "Ось невеличка хмара, немов долоня людська, підіймається з моря". А він сказав: "Піди, скажи Ахавові, хай запрягає й їде, щоб не затримав його дощ".
45 І невдовзі потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, і ринула злива. А Ахав сів на колісницю й відправився в Ізреел.
46 А Господня рука була на Іллі, і він підперезавши свої стегна, біг перед Ахавом аж до самого Ізреелу.
1 про царів 19
1 А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і що він убив усіх пророків мечем.
2 І послала Єзавель посланця до Іллі, сказати: "Отак хай зроблять мені боги, і так хай додадуть, якщо завтра о цій порі я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!"
3 І почув він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою.