Українське село 20-х років у п'єсах Миколи Куліша (4 варіант)

Шкільний твір

Село! І серце одпочине.

Село на нашій Україні —

Неначе писанка, село,

Зеленим гаєм поросло...

Сам Бог витає над селом!

Тарас Шевченко

Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією у згадках про це ж "село-писанку" 20-х років минулого століття, змальоване в творах найвизначнішого українського драматурга XX ст. Миколи Куліша. Драматург створив своєрідну "селянську трилогію".

Першою п'єсою М. Куліша, в якій змальовувалося життя українського села, була драма "97". В ній розповідається про трагедію дев'яноста семи незаможників, що гинули з голоду на селі, десь далеко від революційних штабів. Твір вражає суворою правдивістю; у ньому "була не дрібненька правдочка подібності, а велика правда реальності, правда життя, правда ідейності".

У п'єсі автор показує, як відділяли церкву від держави, а школу від церкви, як перетворювали собори^на клуби, зерносховища і стайні, як втрачалися істинні цінності, як перекреслювалося те, в що люди вірили віками, чим жили, як забувається загальнолюдська мораль.

Але найбільш жахливим є змалювання голоду, від якого один за одним вмирали люди: "Мати померла й батько... А сьогодні дід вночі тікай, кажуть, закурили — і вмерли", — так розповідає Вася.

У той час, коли Гиря в церкві всіх, крім безбожників, годує вареним ячменем, Мусій Копистка, знаючи, що Вася не дійде до міста, помре в дорозі, пропонує хлопцеві: "Знаєш, синок... я тебе смаженою ґавою годуватиму, а ти мене за це букваря довчи". Страшну, жорстоку правду про голод відтворює Микола Куліш у драмі. Як страшно стає, коли читаємо про те, як Орина з Ларивоном поїли мертвих дітей... Здається, нічого жахливішого бути не може.

Друга п'єса Куліша про село — "Комуна в степах". У ній з відвертою сатиричністю постає питання "бути чи не бути комуні?". Чи можуть здійснитися мрії про нове щасливе життя? І в результаті — в селі "самі бур'яни, хати не білені... в'яне, сохне людський Дух."

У п'єсі "Прощай, село" показано селян, що намагаються відмовитися від комуни, жити самостійно. Цією п'єсою Микола Куліш мав намір завершити розповідь про історичні шляхи українського селянства. Однак проблеми села хвилювали його і пізніше. Так, у "Вічному бунті" є епізоди сільського життя, а один з останніх творів, кіносценарій "Парижком", цілком присвячений селу.

П'єси Миколи Куліша показують наслідки радянської влади в селі.

Інші варіанти цього твору: