Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п'єсі М. Куліша "Мина Мазайло"

Шкільний твір

1. "Мина Мазайло" — справді філологічна п'єса (в ній багато мовознавчої уваги слову, емоційному забарвленню та відтінкам. Слово для Куліша — це зброя у повному і абсолютному розумінні).

2. Мокій — носій думок М. Куліша щодо рідного слова (літературознавець Н. Кузякіна так характеризує Мокія — сина головного героя: "Свою любов до рідного слова у "Мині Мазайлі" драматург віддав Мокієві — самотньому юнакові, чужому і русотяпству, і націоналізмові та далекому і од інтернаціонального пафосу комсомольців. Мокій захоплений багатством української мови").

3. Проблема чистоти і розвитку української мови — в центрі уваги М. Куліша (словами Мокія він говорить: "От, наприклад, написи в "Зве ни горі" — краса! Стальні, поетичні, справжньою українською мовою написані. А подивіться ви на написи на других картинах. Олива з мухами! Немов нарочито псують таку прекрасну, таку милозвучну мову...")

4. Вистава Леся Курбаса ("Дрібничкова Мазайлина ідейка виросла в Курбаса в цілу програму. Курбас вивів Мазайла перед очі всіх, розмалював його страшними фарбами й усією обстановок) промовив до глядачів: от вам страсті-мордасті, лякайтеся і борітеся з ним, з Миною Мазайлом, русотяпом злісним. Не вартий цього Мазайло. От тьотя Мотя з дядьком Тарасом — це вже серйозніші. Самі собою вони — шкідники нового суспільного будівництва", — так писав М. Корляков у театральній рецензії на виставу Леся Курбаса, "Вісті", 1929, 5 грудня).

5. Вплив Мокія на Улю (вона змінюється: ходить до бібліотеки, читає і цікавиться мовою, ділиться своїми "філологічними" відкриттями: "Або по-вкраїнському — одружитися з нею... Це ж не те, що "жениться на ней", розумієш, Ринусько! Одружитись з нею, чуєш? З нею... Тут чується зразу, що жінка рівноправно стоїть поруч з чоловіком, це краще, як "жениться на ней", — ти чуєш?").

6. Чистота і краса рідної мови — запорука становлення кращого світу (слід дбати про мову, намагатися вживати лише добрі слова і тоді світ стане кращим. І як тут не пригадати слова М. Рильського з вірша "Мова":

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Паліть бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям).

Інші варіанти цього твору: