Воля — Ціною життя (за оповіданням М. Коцюбинського "Дорогою ціною")

На мою думку, оповідання "Дорогою ціною" — один із найкращих творів Коцюбинського. Адже тут сплелися воєдино і нещадна реальність життя, і романтичні пригоди героїв, і психологія стосунків різних персонажів.

Оповідання починається зі вступу, в якому автор дав історичне підґрунтя до пригод своїх героїв. Широкий показ умов життя і боротьби кріпаків за волю доводить, що не лише кохання штовхнуло Остапа і Соломію на втечу. Прагнення до волі передавалося українцям від покоління до покоління. Відомий шведський історик літератури А. Єнсен у 1918 році писав: "Письменник глибоко проникає в душу українського народу, добре знає його спосіб життя і характер".

Події твору Коцюбинського розгортаються у тридцятих роках XIX століття — за тридцять років до проголошення селянської реформи, яка скасувала кріпацтво. Однак кріпаччина в серцях сучасників Коцюбинського відгукувалася болючими ранами і кликала до нової боротьби проти гноблення. Детально зображуючи весь шлях утікачів, сповнений пригод і смертельної небезпеки, автор доводить, що життя дорівнює волі, а волю можна вибороти ціною людського життя. Виходить замкнене коло, вихід з якого — у спільній боротьбі всього народу. Адже придунайські плавні густо засіяні кістками поодиноких втікачів на шляху до волі — нехай і на чужині. Таких, як Остап і Соломія, здатних на все заради волі, було чимало серед українців. Я думаю, що в образах головних героїв оповідання автор узагальнив увесь поневолений український народ. А мужність і відчайдушність Остапа і Соломії у подоланні перешкод на шляху до волі символізують одвічне прагнення і найвищий ідеал українського народу.

Остап, у розумінні Коцюбинського, — це вже не "віл у ярмі", це яскравий приклад "жевріння іскри у попел", яка згодом перетвориться у полум'я народного гніву. Щоб показати тяжкий шлях до волі, Коцюбинський створює для Остапа чимало перешкод. Цим автор наче перевіряє міцність мети кришка.

Кінець оповідання трагічний. Соломія, кохана жінка Остапа, найвірніша подруга у небезпечній мандрівці, загинула у водах Дунаю. Сумно стає від прочитаного, але водночас відчуваєш велич волелюбного українського народу, для якого шлях до щастя — це самовіддана боротьба за волю та незалежність.