I. Продовжувач національної мистецької традиції. (Саме Г. Косинку можна вважати найкращим учнем Стефаника і Коцюбинського і водночас одним із найсамобутніших представників лірико-імпресіоністичної стильової течії в тогочасній прозі. В "Автобіографії" письменник назвав своїми вчителями Винниченка, Стефаника, Васильченка. Хоча Косинчин своєрідний стиль базується на основі зорових образів і вражень, саме ці аспекти зробили його новели стриманішими та більш психологічними.)
II. Авторська точка зору. (Г. Косинка ніколи не "втручався" у світогляд своїх героїв, він не стає на бік жодної з ворогуючих сторін. Хоча ворогами в новелах автора стають люди з дуже близькими ціннісними настановами, які майже однаково сприймають навколишній світ. Жертв і переможців автор частіше об'єднує, ніж розділяє, за інших обставин вони б легко знайшли спільну мову. Але попри все це примирення неможливе.)
III. Розповідь від першої особи, її урізноманітнення. (У ранніх пробах пера ("На буряки", "Мент") форма оповіді від першої особи служить тільки фіксацією зовнішніх вражень героїв. Г. Косинка ще не робив спроб проникнути у сам перебіг психологічних процесів. Згодом автор міняє форму оповіді, його герої стають свідками і співучасниками подій. Особливо це чітко простежується в новелах "На золотих богів" та "Сорочка". Персонажі в них виступають представниками різних світів, різних способів життя, носіями різних моральних норм.)
1. Новела "На золотих богів". (Цю новелу написано в піднесено-пісенній манері, яка звернена до фольклорної поетики. Головна тема твору — розповідь про революційні події, що стали переломними в національній історії.)
- Реферати про життя та творчість Григорія Косинки
- Чому Г. Косинка змушений був переїхати до Харкова? (та інші запитання)
2. "Сорочка" — якісна межа в творчій еволюції Косинки. (Письменник максимально наближує дійсність у цій новелі, щоб відбити суперечності великого світу та посилити реалістичний струмінь. Косинка звертається до невласне прямої мови, внутрішніх монологів.)
IV. Недосконалість та трагічна дисгармонія внутрішнього світу героїв. (Читаючи новели Г. Косинки "В житах", "Політика", бачимо, що світ розколовся на ворогуючі табори, кожен готовий пожертвувати не лише власним, а й чужим життям, щоб утвердити вищість своєї правди, своїх переконань. І нема кінця цій виснажливій боротьбі, кривавому круговороту смерті. Правда кожного табору показана ілюзорно. І авторське бачення — це не схвалення чи осуд, а розкриття цієї ілюзорності.)
V. Пошук ідеалів. (Г. Косинка пробує знайти щось таке вічне, непохитне, щоб воно могло примирити ворогуючі табори. Цим ідеалом для письменника стає образ матері, материнської любові й всепрощення.)