Г. Квітка-Основ'яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як "Маруся", а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті "Конотопська відьма" він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини.
Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і його батько, успадкував цю владу, але сам був не достойний такої честі. Він тільки і думає, як йому смачніше поїсти та випити. Сам не тільки неграмотний, а навіть до тридцяти і порахувати не вміє, у чому зізнається своєму писареві, але між козаками веде себе зверхньо і пихато. Він не зважає ні на які державні справи, а думає лише Про те, яку б йому дівчину засватати, щоб і гарна була, і багата. Великий вплив на нього має писар Пістряк, якого сотник вважає дуже вченою і розумною людиною.
Але виявляється, що вся вченість Пістряка полягає у тому, що він вміє говорити не зрозумілими нікому словами. І від того, що ніхто, навіть священик, не міг второпати, що він там говорить, всі вважали його ученим: "Так як стане він з паном сотником Забрьохою розмовляти, так ви тільки слухайте, а вже чи
Твори з української літератури второпаєте що, не знаю, бо він у нас чоловік з ученою головою, говоре так, що і з десятьма простими головами не розжуєш". Найкомічнішою ситуацією у творі є сцена з хворостиною, коли "вчений" писар думав, що хтось з козаків постійно втікає з перепису, бо коли писар рахує на вулиці, то всі вони є, а коли рахує за хворостиною, то одного у п'ятому десятку не вистачає. Якщо людина не може навіть порахувати козаків, то чи здатна вона керувати ними?
Писар Пістряк належить до підлих і мстивих натур. Він хоче зайняти місце сотника, а тому робить усе, щоб нашкодити Забрьосі. Отже, і виходить, що замість того, щоб займатися справами міста та держави, один вирішує свої особисті (одруження), а інший бореться за владу.
Замість того щоб іти із сотнею у Чернігів, вони влаштовують потоплення відьом, щоб з'ясувати, хто вкрав дощ. Ситуація була б комічною, якби це не загрожувало життю людей. Але навіть ці справи, які вони вигадали, щоб виправдати свою бездіяльність, не цікавлять Забрьоху, який постійно думає про те, що час вже обідати.
- "Конотопська відьма" (повний текст)
- "Конотопська відьма" (скорочено)
- Коли відбуваються події у повісті Г. Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма"? (та інші запитання)
Кожний із героїв отримав по заслугам. І Забрьоху усунули з посади зате, що не вважав на накази. Його змінили. Але чи кращий буде за нього новий сотник? Г. Квітка-Основ'яненко показав виродження козацької старшини, її нездатність керувати навіть сотнею, забобонність та обмеженість.