У творчості відомого українського письменника А. Кащенка історична тема посідає чільне місце. Ще з дитинства захоплювався майбутній письменник історією рідного краю, яку продовжував вивчати протягом усього життя.
"Запорозька слава", "На руїнах Січі", "У запалі боротьби", "З Дніпра на Дунай", "Зруйноване гніздо" — це далеко не весь перелік творів на історичну тему, які написав Андріан Кащенко. У багатьох його творах виведені постаті національних героїв України.
Оповідання "Над Кодацьким порогом" знайомить нас з величною постаттю уславленого гетьмана Івана Сулими — борця за визволення українського народу з польського ярма. В основу написання цього твору лягло зруйнування козаками-запорожцями під керівництвом Івана Сулими польської фортеці Кодак, яку поляки збудували для того, щоб відрізати Запорожжя від України і перешкоджати поневоленому українському народові тікати від панів на Січ.
Іван Сулима — головний герой твору. Це був сміливий, мужній, безстрашний козак. Ще з молодих літ набув він войовничого хисту й завзяття. Прославився під час походів гетьмана Сагайдачного. "Сулима й Кафу турецьку в Криму здобував, і Трапезунд за Чорним морем аж двічі руйнував, і околиці Царгорода вогнем випалював".
Під час одного із морських походів, коли запорозькі чайки викинуло бурею на турецькі береги, Сулима потрапив у полон до турків, які віддали його на військову галеру. Тут, у турецькій неволі, він пробув багато років. Міцне здоров'я і віра у свою вдачу допомогли йому вижити, визволитися з турецького полону й повернутися на батьківщину. А повернувшись в Україну, Сулима почав готуватися до війни з Польщею, яка на той час була дуже міцною державою. А щоб воювати з нею, треба було мати велике, добре озброєне військо й багато грошей, яких у запорожців не було. От і вирішив Сулима спочатку йти на пишний турецький город Азов, щоб здобути там скарбів, а також визволити козаків-невільників. І похід цей був вдалим.
Козаки любили й поважали свого ватажка Івана Судиму за військовий талант, мужність, відвагу, сміливість, вірність батьківщині й законам козацького лицарства. Поставлену мету він завжди доводив до кінця. І тому, повернувшись після вдалого походу на турків, він вирішив зруйнувати Кодак. На той час Кодацька фортеця вже була збудована. Судиму обирають гетьманом, і через два тижні він веде Запорозьке військо на Кодак. Завзято билися наші козаки, і незабаром "непоборний" Кодак був зруйнований. А Сулима знову підняв своє військо у похід, бо вирішив, що прийшов час визволяти Україну з польського ярма, а православну віру від загибелі. Але, на жаль, потрапив Сулима до рук поляків, бо зрадили його реєстрові козаки.
- "Над Кодацьким порогом" (повний текст)
- "Над Кодацьким порогом" (скорочено)
- "Над Кодацьким порогом" (аналіз)
- Про що свідчать останні слова І. Сулими перед стратою: "Прощайте, панове та сподівайтеся лиха, бо моя кров вам дурно не минеться!"? (та інші запитання)
Мужньо і спокійно прийняв свою смерть славний син України. Єдине, що хвилювало його, так це те, що гине він не у відкритому бою з ворогами, а від руки ката і зрадили його свої ж брати.
Пройшли віки, минули століття. Зруйнований був не тільки Кодак, а й Запорозька Січ — оплот славних лицарів запорозького козацтва. Здавалося б, навічно похована козацька воля. Але ні, відродилася вона і буде жити вічно. І завжди буде жити в народі пам'ять про героїв, які віддали своє життя за волю і незалежність свого народу, неньки-України. В пам'яті народній завжди буде жити славний лицар України Іван Сулима.