Іван Богун — ватажок українського козацтва (за уривками з повісті Я. Качури "Іван Богун")

Шкільний твір

Ім'я прославленого героя визвольної війни 1648—1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна донесли до нас історичні думи та пісні.

Героїчна постать Івана Богуна приваблювала багатьох українських письменників. Один із них — Яків Качура. У творі Богун змальований у трагічний для нашої країни час — майже вся Україна стогнала під ярмом шляхти. Доведений до відчаю народ розпочинає тривалу боротьбу за волю. Одним із тих, хто очолив цю боротьбу, був Іван Богун.

Вороги підступно захопили його в полон, сам князь Ярема Вишневецький, начуваний про розум і мужність козака, хоче мати Богуна своїм спільником, пропонуючи тому владу і багатство. Полонений, зв'язаний, Богун тримає себе перед князем сміливо і гордо, він нічого не боїться, вірить у свою силу і своє право, зберігаючи козацьку гідність перед озброєними ворогами.

Ця красива, сповнена сили, відваги й завзяття людина, що з презирством ставилася до ворогів, мимохіть викликає захоплення і повагу князя.

Богун із зневагою відкидає пропозицію Вишневецького перейти на бік поляків, навіть смерть на колу в разі відмови його не лякає. Він зневажає наказ грізного пана стати навколішки, бо на коліна він стає тільки перед Богом, та й то по своїй охоті. Заволодівши зброєю ворога, Іван виходить переможцем із, здається, безвихідної ситуації — тікає з полону. Це було настільки неймовірно, що вороги з жахом шепотіли про нього: "Чаклун!"

Мужність, винахідливість, розум Богуна, талант полководця повною мірою проявилися в битві під Жовтими Водами. Це була перша битва, в якій було розгромлене польське військо.

Дивіться також

Готуючись до битви, Богун діє обережно, розсудливо, зберігаючи козацьку силу, розважно очікуючи слушного часу для нападу на ворога. В бою він завжди попереду козацтва, надихаючи військо власним прикладом.

Він усюди з козаками — розмовляв з ними, давав накази, сміявся, жартував, підносячи жартами, дотепними витівками войовничий дух козаків. Вони любили свого полковника і готові були вірити, що він не інакше "як самого чорта осідлав", готові були йти за ним "у вогонь і в воду".

Усе своє життя Іван Богун воював проти ворогів українського народу і цим заслужив у нього вічну славу і вдячність.