До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині розповідає нам роман Багряного "Тигролови".
Головний герой твору — Григорій Многогрішний. Від своїх славних предків-козаків успадкував він сильний характер: чесність, мужність, надійність, а головне — любов до свого народу. І не могло бути інакше, адже в його жилах текла кров запорозького гетьмана.
Доля приготувала для молодого козацького нащадка страшні випробування: безпідставне звинувачення, нелюдські муки в катівнях і вирок — двадцять п'ять років каторги. Терпіла страждання Україна, витерпів і Григорій, не зламався, не став зрадником, не принизив ні себе, ні славний козацький рід.
Утікши з пекла, Многогрішний ледве не загинув у тайзі, та незвичайно стійкий характер допоміг йому вижити й тут. Але що це? У дикій чужій місцевості Григорій знаходить Україну — вільну, справжню, в якій зберігаються всі народні традиції. Сім'я Сірків приймає його в цей український куточок посеред тайги.
Сірки теж козацькі нащадки, серед суворих умов чужини вони збудували свою Україну. І хоч доводиться їм тепер навіть на тигрів полювати, живуть Сірки в білій хаті з рушниками, співають рідні пісні, дотримуються давніх обрядів. У цих українців Григорій знаходить щастя.
Читаєш сторінки роману і відчуваєш: житиме вічно український народ, бо в його жилах тече гаряча козацька кров, бо цей народ вірний своїм традиціям і здолати його неможливо. Це доведено тисячоліттями.