Олег Чорногуз у передмові до книги "Веселі поради" попереджає читачів, що його поради засновані не тільки на тому, що відомо всім, а й на власному досвіді. Читач не знайде порад щодо домогосподарських справ, тих, які стосуються побутових проблем. Натомість він отримає багато цікавого і корисного для побудови стосунків між людьми. Поради мають "камуфляж" — маскувальне фарбування.
Уявіть собі приблизно таку розмову:
—Що потрібно зробити суспільству для того, щоб професія сатирика втратила актуальність? — спитає хтось.
—Позбавитися всіх своїх недоліків, — дасть, відповідь кожен.
—Так просто? — не заспокоїться хтось. — Тоді чому недоліки досі існують?
—Мабуть, тому, що позбутися їх повинен кожен. Тільки тоді суспільство буде Ідеальним: воно ж складається з окремих людей.
О.Чорногуз у своїх "Веселих порадах" намагається допомогти цих недоліків позбавитися. Але він не моралізаторствує: його шлях більш дієвий і цікавіший. Прикладом може бути його фейлетон "Як поводитися в кіно".
"Діти люблять гумор і сатиру, і показувати їм потрібно антиподів, щоб вони самі такими не були", — сказав колись сатирик Євген Дудар. Дійсно так, у гумористичних та сатиричних творах ми бачимо тільки антиподів нормальної, порядноїлюдини. Ось чому їх читання потребує певної духовної підготовки, міцного морального стрижня.
У творі "Як поводитися в кіно" ми побачимо антипод глядача.
Тема твору — "поради навпаки", "шкідливі поради" для тих, хто дивиться фільм у кінотеатрі.
Автор вдається до оригінального прийому, коли радить читачам поводитись у громадських місцях так, як насправді діяти не треба. Саме цей гумористичний прийом не лише викликає сміх, а змушує оцінити власну поведінку очами стороннього глядача: "Роздягнувшись і добре вмостившись, лізьте до кишені. Своєї. Якщо ви жінка — то до сумочки. Діставайте бутерброд (хліб із сиром чи ковбасою) і їжте. Добре до ковбаси з хлібом іде часник. Отож не забудьте прихопити з собою один-два зубчики. Коли ви не взяли бутерброд, то жуйте кекс, облизуйте ескімо або лузайте насіння. Соняшникове, підсмажене на олії".
Далі письменник продовжує радити зробити увесь перелік справ, які в кінозалі під час перегляду заважають іншим: голосно читати титри, назву фільму і студії, що його випустила, коментувати події, які відбуваються на екрані. Тих, хто заважає це робити, сатирик називає "невихованими".
- "Як поводитися в кіно" (повний текст)
- Запропонуйте визначення порад, які дає автор в оповіданні (та інші запитання)
Автор зауважує, що не слід хизуватися своєю обізнаністю, бо вона за певних обставин може бути недоречною. Адже високий рівень знань не є виправданням невихованості й відсутності елементарної культури. І реакція залу є тому підтвердженням.
Як бачимо, порада письменника така: спробуй подивитися на себе очима сторонньої людини, тоді твої недоліки ти побачиш сам. А від усвідомлення своєї недосконалості до бажання її виправити у кожної дійсно вихованої людини має бути невеличка відстань.