Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них — "Мені тринадцятий минало...". Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба.
Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі — і хлопчик звертається з молитвою до Бога, бо йому хочеться розділити з кимсь свою радість, поділитись думками, почуттями...
Читати приклад твору →
Тема сирітства завжди викликає біль і співчуття в душі людини. Кожна дитина заслуговує на батьків, які б любили її та піклувалися про неї. Тільки діти-сироти не мають справжньої батьківської любові.
У вірші Т. Шевченка зображена ситуація, коли під час Великодня діти вихваляються подарунками, які їм подарували рідні: хто сорочечкою, хто стьожкою, хто стрічкою.
Тільки одна дівчинка не могла нічим похвалитися, тому мовчки сиділа та слухала, чим вихвалялись діти:
— Мені мати купувала...
Читати приклад твору →
Відомий український письменник Тарас Шевченко дуже часто звертався до теми дитини, що росте без батьків. Він вболівав за свій народ і дуже гостро відчував його страждання.
У поезії "На Великдень, на соломі..." розповідається про те, що діти хвалилися один перед одним подарунками на свято. Кому подарували сорочку, кому смушеву шапочку, кому чобітки. І лише одна сирітка мовчки сиділа осторонь. У неї не було батьків, і єдине, чим вона могла похвалитися, це те, що вона обідала в попа...
Читати приклад твору →
Т. Г. Шевченко народився в сім'ї кріпаків. З одинадцяти років жив без батьків, вони померли. Малий Тарас поневірявся по людях: був наймитом, пастушком, козачком у пана.
Вірш "Мені тринадцятий минало" має автобіографічну основу, в ньому поет згадує дитинство, "як пекло". У вірші передані настрої і переживання малого хлопчика, який почуває себе скривдженим. У нього немає ні рідної хати, ні сім'ї. Його переживання описуються на тлі мальовничої природи, веселого сонечка...
Читати приклад твору →