Павличко Дмитро — О рідне слово, хто без тебе я?

Шкільні твори

"О рідне слово, хто без тебе я?" (Д. Павличко)

Справедливо говорять, що біографія поета — у його віршах. Із поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж із підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета.
Народився Дмитро Павличко, пригадує мати, "коли копати картоплю з батьком йшли вони". Майбутньому поетові "тверда земля була за ліжко, шорсткий киптар за пелюшки"...

Читати приклад твору →

"О рідне слово, хто без тебе я?" (За творчістю Дмитра Павличка)

Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу — значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко.
Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними спогадами, він був єдиною україномовною дитиною у класі. Народився Дмитро Павличко на Івано-Франківщині, яка до 1939 року не входила до СРСР, тож навчатися мусив польською...

Читати приклад твору →

"О рідне слово, хто без тебе я?" (сонети Дмитра Павличка про рідне слово)

Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: "За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені..." З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне ставлення до рідного слова. Захист і турбота про його розвиток стануть для поета справою обов'язку й честі...

Читати приклад твору →

Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією "О рідне слово, хто без тебе я?") (1 варіант)

Українська земля дуже часто народжує талановитих людей, бо сама є дуже щедрою. Серед них багато артистів і художників, письменників і поетів. Усі вони дуже люблять і поважають свою Батьківщину, намагаються своєю працею принести їй якнайбільшу користь, прославити її. їхня талановитість розкриває перед ними двері у широкий світ, де збирається увесь бомонд. Але, на диво, українці залишаються на рідній землі, щоб продовжувати чарувати своїми грою і картинами, прозою та поезіями наш народ...

Читати приклад твору →

Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією "О рідне слово, хто без тебе я?") (2 варіант)

Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй ціна. Це означає, що вона не стала державою, і, як наслідок, її ніхто не буде цінувати, ніхто у світі не буде прислухати до її голосу...

Читати приклад твору →

Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією "О рідне слово, хто без тебе я?") (3 варіант)

Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це — українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи...

Читати приклад твору →

Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією "О рідне слово, хто без тебе я?") (4 варіант)

Хто голодував, той ніколи не викине в сміття шматок хліба. Хто пройшов пекло війни, не буде співати гімнів кривавому богу Аресу. Кому затикали рота, відбираючи останній скарб, рідну мову, ніколи не забуде цього, він, як дзвонар у набат під час пожежі, буде скликати людей до захисту рідного слова. Таким дзвонарем є Дмитро Павличко...

Читати приклад твору →
Дивіться також
загрузка...