Куліш Пантелеймон — До кобзи

Шкільні твори

Алегоричні образи в поезії "До кобзи"

Важко було письменникам творити в умовах винищування українського слова. У часи, коли кожний твір, що мав надрукуватися, підлягав гострій критиці і прискіпливому цензуруванню!
Але за допомогою різноманітних художніх засобів вдавалося митцям слова відображати у своїх творах "правду життя", засуджувати несправедливість у будь-яких її проявах, викривати злодіяння проти трудового народу, підтримувати його в складних ситуаціях. Дуже часто вдавалися письменники до застосування алегорій...

Читати приклад твору →

Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем "До кобзи") (1 варіант)

У Новому Заповіті вустами Апостола Іоанна мовиться: "І спочатку було Слово, і Слово було Бог. Усе через нього почало бути. В ньому було життя, і життя було світлом для людей". Ось так в словах давньоєврейського мудреця виражено одну з непохитних істин нашого буття.
Слово може дати життя, вбити, може возвеличити і принизити. "Ну що б, здавалося, слова" — розмірковував великий Кобзар, але велика сила слова, бо, почувши його, "серце б'ється — оживає"...

Читати приклад твору →

Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем "До кобзи") (2 варіант)

П. Куліш був сучасником Т. Шевченка і багато в чому його однодумцем. Так, йому теж боліли страждання народу, з яким він відчував нерозривний зв'язок, хоч велику частину свого життя провів в Росії та за кордоном. Поезія "До кобзи" увійшла до збірки "Хуторна поезія", опублікованої у 1882 році, тобто через багато років після смерті Шевченка, але П. Куліш не тільки вводить епіграф з поезії Шевченка, а і багато в чому перегукується із його творами.
Які Шевченко, П...

Читати приклад твору →
Дивіться також