У невеличкій країні біля синього моря жив собі бідний чоботар. Весела вдача та золоті руки — оце й усе, що він мав. Його дружина прала білизну для панів та поралася в убогій господі. У цій родині ріс хлопчик, худенький та бліденький, якого звали Ханс. Понад усе хлопчик полюбляв мріяти, слухати народні пісні й казки, а ще — гуляти серед квітів. Ханс підріс і вирішив стати поетом і актором. Для цього він вирушив до найбільшого міста невеликої країни.
Минули роки, і юнак став письменником...
Читати приклад твору →
Я дуже люблю вигадувати всілякі чарівні історії. Я й досі вірю, що казка живе поруч, треба тільки вміти впізнавати чарівне у звичайнісінькому, не проходити повз нього. Я дуже зраділа, коли прочитала, що саме так створював свої казки та історії великий данський письменник Ганс Крістіан Андерсен. Здається, він саме так, як я зараз, дивився навколо, а речі, що оточували його, раптом вголос починали розмовляти...
Читати приклад твору →
Письменник Г. К. Андерсен затверджував, що казки — "блискуче, краще в світі золото, те золото, що блищить вогником в дитячих очках, дзвенить сміхом з дитячих вуст і вуст батьків"; письменник з чарівним зором, під поглядом якого найпрозаїчніші речі перетворюються на казку: олов'яний солдатик, уламок пляшки, уламок штопальної голки, комірець, срібна монета, м'яч, ножиці і багато що інше...
Читати приклад твору →