Дружба і любов у поемі Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі" (2 варіант)

Шкільний твір

Ці почуття лейтмотивом проходять через усю поему Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі". Для грузинського народу ця книга стала народною реліквією, основою для створення народних пісень, переказів. Це така ж пам'ятка грузинської літератури, як "Слово о полку Ігоревім" для українців чи "Божественна комедія" Данте для італійців.

Перед нами виникають картини придворного життя, що пов'язане ,із біографіями героїв — Автанділа, який закоханий у доньку арабського царя Ростевана Таріела, що дістав прізвисько Витязь у тигровій шкурі і прагне любові доньки індійського царя Фарсадана — Нестан — Дареджан. Допомагає обом лицарям у борні їхній друг — царевич Нурадін —Фрідон, володар Мулгазанзару.

Навіть враховуючи нинішні засоби пересування, важко уявити ці відстані—Аравія, Індія, Грузія, Персія.

Та виявляється, героям поеми вони до снаги, як і подвиги заради кохання і дружби. Саме дружба є одним із положень морально-етичного кодексу лицарства, створеного Руставелі: Та коли тобі помоги Я не зможу поянить, Хай ніколи супокою Не зазнаю і па мить.

Герої проходять у своїй боротьбі за кохання тяжкі випробування. Визволено з каджетського полону наречену Таріела, Нестан-Дареджан, Фрідон справляє їм пишне весілля, обдаровуючи щедро і багато. Автанділ допоміг Таріелові, тож і Таріел горить бажанням:

Ти ж бо знаєш, як завзято

допоміг нам Автанділ,

І йому взаміну прагну помогти я,

скільки сил, —

йди спитай у нього — може,

просить помочі для діл.

Дивіться також

Він мій пал згасивши,

гине сам у полум'ї горнил.

Та для Автанділа святою справою є утвердження Таріела як володаря царства, а вже потім — уладнання своїх особистих справ: Я одне бажання маю, — і тобі б я побажав, Щоб ти в Індії патроні над народом владував, Щоб сиділо поруч тебе сонце в сяйві цпот і слав, Щоб злочинців супротивних ти дощенту подолав. Лиш тоді, коли звершиться прагнення моє святе Я в Аравію поїду, стріну сонце золоте.

Але Таріел благородно відкидає це бажання Автанділа, і тільки після його одруження приймає його допомогу, що підтверджують і слова українського поета Микола Бажана: "не визнаючи переваг чи непереборних перетинок між расами й племенами, почуття братньої самовідданої дружби об'єднує своїх героїв".

Інші варіанти цього твору: