Онєгін і Тетяна (за романом О. Пушкіна "Євгеній Онєгін")

I. Роман О. С. Пушкіна "Євгеній Онєгін" — це пошук відповіді на питання: у чому сенс життя.

II. Онєгін і Тетяна — головні герої роману.

1. Якості, що зближують Онєгіна і Тетяну:

а) жага до пізнання (герої виділяються своїми пізнаннями: Євгеній досконало знав французьку мову, був знайомий з художньою літературою, з історією, читав Адама Сміта, добре знався на театральному мистецтві; Тетяні з дитинства книги заміняли все);

б) самотність розумних і проникливих людей у середовищі, до якого вони належали;

в) проникливий розум (знання Онєгіним людей, його ставлення до Ленського, Ольги, Тетяни; вміння Тетяни осягнути таку складну і суперечливу натуру, як Онєгін);

г) чесність і правдивість у взаєминах (на довірливий лист Тетяни Євгеній відповідає "признанням також без мистецтва");

д) незалежність їхніх суджень і вчинків.

2. Порівняльна характеристика Онєгіна і Тетяни:

а) протиставлення розсудливості Євгенія щиросердності Тетяни, які виявляються насамперед у коханні (Онєгін часто змінював уподобання; домагаючись кохання Тетяни, думає тільки про себе; Тетяна віддає усі сили коханню, єдиному, неповторному);

б) у вчинках Онєгін керується своїми примхами (дружба з Ленським від нудьги, упадає за Ольгою, приймає виклик на дуель); Тетяною керують співчуття до людей, почуття обов'язку перед ними (виходить заміж, щоб спокійною

була мати; відхиляє кохання Онєгіна, хоча і кохає його — бо присягалася бути вірною дружиною);

в) байдужість Онєгіна і глибока прихильність Тетяни до "низької природи" і народу (для Онєгіна "й у селі нудьга та ж"; Тетяна бідним допомагала, рада віддати мішуру столичного життя за життя у рідних сільських місцях; належність Онєгіна до інтелігенції 20-х років XIX ст., що негативно ставилась до суспільно-політичних порядків того часу, але з народом його нічого не зв'язувало, Онєгін — "егоїст мимоволі", Тетяна — увібрала все краще, чим багатий народ, носителька таких прекрасних рис характеру, як чесність, вірність обов'язку).

III. У чому сенс життя? (життя має сенс лише тоді, коли ти потрібний людям, живеш для них, своїм духовним світом, добротою, чесністю, чуйністю, гідністю, вірністю, любов'ю освітлюєш їхнє життя.)