Творчість Генріка Ібсена припала на другу половину XIX ст. З дипломом аптекаря та мрією про літературну працю переїхав він до столиці Норвегії і відразу присвятив себе літературі. Його віра в літературне майбутнє була настільки сильною, що перша серйозна невдача не вплинула на його вибір, а примусила працювати далі. Такий, мабуть, і є шлях геніїв: Божа іскра, що потрапила до серця обраного, горітиме все життя.
Ібсен увійшов у літературу за доби так званої "національної романтики". Тоді саме тривала національно-визвольна боротьба Норвегії за незалежність від Швеції. Серце молодого драматурга було сповнене національно-визвольних ідей. Своїми романтико-героїчними п'єсами 50-х років XIX ст., які були створені на матеріалах норвезького фольклору і норвезької історії, він прагнув виховувати сучасників у національному і демократичному дусі. Такими були твори Ібсена:."Фру Інгер з Естрота", "Боротьба за престол", "Войовники у Гельголанді". Ці романтичні п'єси мали успіх і збагатили бідний на ту пору репертуар норвезького театру.
Якщо романтичні та національно-визвольні ідеї зачарували молодого літератора, то повсякденне життя у буржуазній Норвегії зовсім не радувало. Критика буржуазної моралі знайшла відображення у драматичній поемі "Брано". У символічній формі Ібсен виразив свій гнівний протест проти бездуховності життя. Ще глибший зміст має його драматична поема "Пер Гюнт", у якій поет і драматург вдався до сатири у зображенні буржуазної дійсності. Сатиричне перо Ібсена торкнулося і норвезької реакційно-романтичної ідеології з її ідеалізацією відсталих форм селянського життя. Головні персонажі п'єси Пер Гюнт і Сольвейг наділені фольклорними рисами, що підкреслює особливості драматургії Ібсена. Якщо на початку творчості Г. Ібсен мав романтичні ілюзії, пов'язані з національно-визвольною боротьбою, то розквіт його таланту супроводжувався розчаруваннями, викликаними жорстокою реальністю життя. Час вніс корективи і в життя драматурга. Залишилася позаду його робота режисером першого національного театру Норвегії, а з 1864 року він залишив Норвегію і поселився спочатку в Італії, потім у Німеччині. За межами батьківщини він прожив більше, ніж чверть віку, зрідка навідуючи рідні місця. Однак добре знав життя і писав про особливий характер норвезької буржуазної демократії, яка склалася в умовах вільного від феодальних пут розвитку дрібного селянства і дрібної буржуазії.
- Реферати про життя та творчість Генріка Ібсена
- Які риси п'єс Ібсена можна назвати класичними інтелектуально-аналітичними? (та інші запитання)
Від середини 70-х років у творчості Ібсена домінують реалістичні тенденції. У деяких п'єсах він відкрито критикує буржуазну демократію і дух підприємництва як основу людських відносин. Яскравий приклад переходу на реалістичні засади — комедія "Спілка молоді". Цікава думка письменника звучить у вірші "Лист у віршах", у якому автор зобразив буржуазну Європу як прекрасно обладнаний пароплав. Однак у трюмі того прекрасного пароплава прихований труп. У драмах "Підпори суспільства", "Ляльковий дім", "Привиди" та інших розвінчуються вади буржуазної моралі, фальшивість міщанського родинного життя і безпринципність буржуазного суспільства.
Творчість Ібсена зазнала і впливу натуралістів. Але цей вплив був поверховий і не досяг глибокого проникнення. Драматург виводив на сцену, на відміну від натуралістів, — активного героя, який прагнув вільно діяти і здійснювати вчинки. Активність героїв Ібсена випливала із характерних особливостей норвезького суспільства — норвезький селянин ніколи не був кріпосним. Тут завжди цінувався дух самостійності і почуття гідності — можливо, і трохи завищене, але, безперечно, прекрасне і варте поваги у своїй суті. Так, героїня "Лялькового дому" залишає тепле родинне гніздо через те, що чоловік поставив свою кар'єру вище від почуттів до своєї дружини. І хоча чоловік зрозумів свою помилку і попросив вибачення, але сталося те, що сталося. Уперше за роки подружнього життя чоловік показав, яким він є насправді. Тож героїня з самим лише саквояжем залишає дім, але водночас і дає шанс чоловікові змінитися самому і змінити своє бачення сімейних цінностей. У зображенні простих, на перший погляд, життєвих історій Ібсен виступає неперевершеним майстром і знавцем людських характерів.