Новаторство драматургії Г. Ібсена (за драмою "Ляльковий дім")

Генрік Ібсен — великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п'єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п'єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так з'явилася драма "Ляльковий дім" — один з найкращих його творів, який ще не є реалістичним, він ніби завершує романтичний період творчості Ібсена і передує новому — реалістичному.

Своєрідність його новаторського методу не в захоплюючому сюжеті і не в ефектних сценах. Ібсен показує конфлікт творчої особистості з навколишнім світом. Головною проблемою його творів є зіткнення мрії та дійсності. "Нова драма" Ібсена — переворот у світовій драматургії. Незавершена кінцівка — головний характерний структурний елемент творів Ібсена. Він залишає відкритим фінал і не ставить крапку, не робить висновки. У цьому суть драматургічної майстерності Ібсена.

"Ляльковий дім" — одна з найпопулярніших п'єс, яка викликала гостру полеміку серед сучасників. Конфлікт п'єси здається прозорим: Нора рятує життя коханого чоловіка, підробляючи вексель. Але цей благородний вчинок не знаходить підтримки в чоловіка, коли він дізнається про це. Насправді конфлікт набагато глибший — це зображення двох протилежних світів, у яких панують різні моральні закони. Світ Нори — це відданість, самопожертва, любов. Світ її чоловіка — це байдужість, фальшивість, черствість. Дім справді виявився ляльковим. Не тільки тому, що Нору чоловік сприймає як ляльку — покірну, гарненьку, — але й тому, що самі стосунки між Хельмерами не витримали життєвих випробувань.

Ще одна важлива риса — наявність в ібсенівських п'єсах дискусійних суперечок, що мають ідейний, принциповий характер. Герої самі обговорюють і пояснюють усе, що сталося. Так, Нора розбиває всі аргументи Хельмера, її чоловіка, на захист буржуазної сім'ї. Таке поєднання глибоко психологічної драми з її чітким емоційним поясненням робить п'єси Ібсена особливо переконливими,

Отже, у п'єсі "Ляльковий дім" норвезький драматург з проникливим психологізмом показує духовний бунт жінки, її протест проти брехливої моралі суспільства. Новаторство Ібсена полягало ще й у тому, що його твори будувалися на глибокому психологічному аналізі характерів. Тому його творчість мала величезний вплив на світову драматургію.

Драми Ібсена обійшли всі театри світу. Інтерес до духовного життя став законом передової драми кінця XIX — початку XX століття.