"Нові люди" в романі Миколи Чернишевського "Що робити?"
Роман Чернишевського "Що робити?" є художнім твором, що являє собою "розумовим експериментом" автора, який прагне зрозуміти можливий розвиток тих ситуацій, колізій, типів особистостей і принципів їхньої поведінки, що вже склалися в сучасному житті.
Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивні ідеали, далекі від дійсності мрій, поступово переходять у сферу реальної, практичної діяльності, доступної простим людям, але все-таки людям нового типу. Адже й сам роман не просто називається "Що робити?", а має спеціальний підзаголовок: "З розповідей про нових людей".
Нові люди стають, на думку Чернишевського, явищем щоденного життя. Тепер ідеали переходять зі сфери мрій у сферу практичного життя, причому життя, доступного звичайним людям. Тому й сам автор будує сюжет роману на прикладі життя звичайної жінки.
Нові люди істотно відрізняються від нігіліста Базарова. Головний герой "Батьків і дітей" своїм головним завданням вважав "місце розчистити". Чернишевський на тлі полеміки, що розвивається навколо роману Тургенєва, ставить якісно нове завдання: показати, що нові люди будують, оновлюють на місцях зруйнованого, тобто показати не руйнівну, а відтворюючу роль нових людей.
Істотно новою є і теорія розумного егоїзму, або теорія розрахунку вигід, що проголошується і втілюється в життя новими людьми.
Чернишевський не ставить під сумнів розумність людини, говорячи, що людина може цілком розумно розрахувати свій егоїстичний шлях до щастя. Розрахунок своєї вигоди, на думку автора роману, передбачає і певне шанобливе ставлення до інших людей: "Щоб люди могли насолоджуватися щастям кохання, вони повинні бути в оточенні таких же щасливих людей". Таким чином, теорія розумного егоїзму виявляється теорією революційного альтруїзму.
Прикладом розумного егоїзму можуть служити міркування Лопухова, який завбачив необхідним для себе "піти зі сцени", побачивши, що Віра Павлівна і Кірсанов кохають одне одного: "Мені неприємно втрачати друга; і потім — мені час переходити на нелегальне становище".
Дії Лопухова показують, що моральний рівень нових людей дуже високий. І сама Віра Павлівна заспокоюється лише тоді, коли Лопухов стає повною мірою щасливим.
Створюючи у своєму творі образи "звичайних нових людей", Чернишевський показує, що розкутість і свобода особи не означають зниження моральних вимог до себе та навколишніх людей, а навпаки, дають можливість людині розкрити найбільш повно й яскраво свій розумовий та творчий потенціал.