Завантаження
Костянтин Хмара, "Хоуп"
" Тобі коли-небудь здавалось, що ти живеш дарма?
Тихо сповзає на землю вечірньою загравою непереборна, невгамовно важка туга. Туга про вчорашній день, про тривожний невідомістю день завтрашній. Час проходить крізь утомлене тіло і я не маю сил утримати його. Краєчком він чіпляється за серце й вивертає навиворіт всю мою душу. Очі втомилися визирати споконвічний міраж незвіданого щастя. Вони гаснуть разом з упавшим сонцем.
Іноді ми не маємо сил упоратись із внутрішньою свободою...