Завантаження
Олександр Чалий, "Остання кава"
Він в палаті лежав, був надмірно покірним і тихим,
А надворі так ніжно і впевнено квітла весна.
Тато кави просив, і я мав це бажання здійснити,
Не пускали лиш м'язи, натягнуті наче струна...
Він в палаті лежав, був надмірно покірним і тихим,
А надворі так ніжно і впевнено квітла весна.
Тато кави просив, і я мав це бажання здійснити,
Не пускали лиш м'язи, натягнуті наче струна...