Завантаження
Ярослав Брунько, "Минало та й минає ще…"
Минало та й минає ще... Крізь пальці, наче той пісок,
Біжать хвилини і роки, лишаючи на скронях слід.
І кожен день — це новий зліт, це новий, неживий урок,
Який міняє на очах наш давній і затишний світ.
Минало та й минає ще... Дитинства безтурботний сміх
Давно розтанув у тиші, мов перший березневий сніг...