Завантаження
Володимир Ліпкан, "Глухоніма душа"
Глухоніма душа, сліпі й відсохлі очі,
І серце — камінь: животіють в самоті.
То де ж ти Любчико, сягай височінь,
Живи, відчуй, кохай, вперед крокуй, іди!
Прокинься з летаргії відчайдушній,
Відчуй життя своїми фібрами душі...