Пішли одразу!
Ми знали де чому ціна
Не по наказу!
Не домовлялись, просто ми –
Такі із другом!
Робили разом, без нудьги
І без напруги.
Спина до спини, захищались,
Як уміли.
Не раз з життям своїм прощались,
Та вціліли.
Ділили чай, цигарки, каву
Один з одним.
Разом ми готували страви,
Щоб не голодні.
Не раз мій друг спасав мене —
Закрив собою.
В окопі пекло вогняне —
Він став горою.
І біль моя десь на краю
Мене з'їдає,
Про те, що я іще в строю,
Його – немає.