Закатований вірш

Юрій Гундарєв

Мій вірш катували внизу у підвалі,
лиш крик виривався у нього з грудей…
Але він підвівся і рушив далі —
нагору, скоріш до людей.


Він все пам'ятає, але всім пробачив
і далі по лезу йде босоніж…
Він все відчуває, страждає і плаче,
бо він є творець, він — Вірш!