Нічка сизокрила
Повкладала людей спати
Й місяць засвітила.
Вся земля немов у казці,
Все позасинало,
І на небі голубім —
Чорне покривало.
Небо, темне і бездонне,
Розляглось над нами
Мерехтить воно ясними
Перлами — зірками
Сині зорі, човник — місяць
Навівають тії
Неповторні, незабутні
і чарівні мрії.
І коли душі погано,
Коли смуток гоню-
Впаде з неба синя зірка
Прямо у долоню
У такі секунди швидко
Загадай бажання,
І тоді в твоєму серці
Спалахне кохання.
Пророцтво Українi
Тебе ганьба iсопом не омиє,
Не втiшить, як апостола, наруга,
Iще не раз заплачеш, що на шию,
Пустила ненажерливу подругу.
А твоя нацiя пожне плоди лихого,
Спокутують усе бездумнi люди;
Тi, хто тельцю вклонились замiсть Бога, —
Прихильники запроданця Iуди.