Що і вчора у нас було,
Того часу у нас – безодні,
Бо нам болісно бачить дно.
І в картинах уяви й далі,
Ми "сьогодні" живемо знов,
У надії на "завтра" вдалі,
Де згадає за нас Любов.
Що і вчора у нас було,
Того часу у нас – безодні,
Бо нам болісно бачить дно.
І в картинах уяви й далі,
Ми "сьогодні" живемо знов,
У надії на "завтра" вдалі,
Де згадає за нас Любов.