Забули

Ожина

ти можеш навіть забути моє ім'я

забути очі, руки, мій голос

побачиш фото і скажеш, що то не я

то чиясь п'яна молодість

і ми роз‘їхалися так далеко

нас розділила вона, нас розділила смерть

часами буває так нелегко, та ти забув ім'я, ти забув у чому сенс…

і ми забули як часто сміялись до болю

і як любили дивитись прямо в очі

і ти забув що я хвора тобою

і я Забула, що ти більше не хочеш

ти більше не зі мною, ти починаєш зникати

побудь поруч ще трохи, я починаю звикати

життя без тепла, життя без тебе

а я знову думаю, що це я — проблема

Інші твори цього автора: