І надкусило місяць-цибулину.
Холодна хвиля бризкала чорнилом,
Пергамент берега брав літери на спину.
Ходили ноги по гарячих зорях.
Шипіло в плавнях, диктувало п'яно.
Пророчі тексти віщували горе...
... На горизонті розростався ранок.
Буйки біліли, безневинно спали,
Дрібніли хвилі синьо і наївно.
Лиш в очереті все ще диктували.
У небі грібся неписьменний півень.