А той, що як флейта, аж люди дивилися...

Олеся Лященко

А той, що як флейта, аж люди дивилися
І дощ наче срібними падав монетами.
А Бог не спромігся вділить йому милості.
Він мовби трьох вулиць був світлим перетином.
 
Приходили здалеку наче з-за рогу йшли,
Несли у руках вселюбов і всепочесті.
Він був дуже мудрий і трохи подоланий,
Коли так наївно під небом висів.