Косарі полем ходять, шепочуть, і працюють.
А я там на порозі, переді мною пустка.
І згадую про "Стражів", які знання дарують.
Колись дуже давно, спустились на Хермон
200 Стражів Божих, і кожен склав присягу.
Кожен розумів, що йде попри закон,
що не мають більше вони до раю шляху.
Один з них Азазель, ковальства вчив з вогнем,
від тоді й ремесло людей тих зіпсувало.
І війною всі з щитами і мечем,
за золото і землі вбивали й помирали.
Ще були нефіліми, велетні жорстокі,
то були діти Стражів і людей.
Їх голод рвав поля, і втрати мав високі
для населень та простих земель.
І знову ремесло, що лікувать могло,
в війну, у бій пішло із тими ворогами.
Щоб більше тих страждань на планеті не було,
щоб знову мир і спокій в природі панували.
То вище книга Єноха про це розповідала,
то є частина біблії, не та, що канонічна,
Але тут міфології нам не вистачало.
Бо деякі тут збіги знайшов я історичні.
В грецькій міфології були собі Титани,
які також були спускались з неба.
За них тоді і страх і горе панували,
але не всі такі. Тут розібратись треба.
Кронос то жахливий, батько-канібал,
що жер своїх дітей і панував над світом.
Титана Прометея жорстоко покарав,
за те, що він вогонь відкрив найменшим своїм дітям.
Прикований до скелі він на муки вічні,
за те, що ремесло він людям дарував.
Якщо ви тут читаєте, значить не все-рівно.
Дякую усим, хто майже дочитав.
В біблії потоп був, як сильне покарання,
таке я також бачив в історії Пандори.
Де було також зло, тяжке протистояння,
де Боги оновили все, щоби почати знову.
Очищення процес, відпустка у Тартар
для тої злої сили, що землю заселила.
І кожній зліїй силі бракло своїх чар,
ніхто ще тої пастки алгоритми не зломили.
І таких збігів купа. Шукати головне.
Тим паче 'інтернети' вам в цьому допоможуть.
Але у вірші цьому суть не тільки це:
знання то цінна штука, з нею всяке можуть.
Знання — двосічний дар, не чиста нагорода,
моментами то зброя й буває навіть гріх.
А також при належному користуванні насолода,
яка дарує щастя, мир і сміх.
Вадим Ємельянов (AuthorChe)
Дата написання: 05.09.2025