Тихенько пасла сни.
Щось довго говорила,
Про що не знали ми.
Про те, що на світанку
Вона тікає в тінь.
Що радісному ранку
Не заважає лінь.
Що сонце променисте
Приходить вже тоді,
Коли яскраві зорі
Не видимі з землі..
Про те що довго спати
Не може вже вона.
І вечір зустрічати
Спішить уже одна.
Що зорі оживають,
Коли приходять сни,
Що вечір проводжають
Розбуджені вітри..
І небо оживає,
І темнота мовчить,
І зорі розквітають
В душі, що вже не спить...
02.07.2026